Skip to main content

Full text of "Svoboda-1952-310"

See other formats


- 




— \к мінський 




икклілгіллг ьаіь\ ~ 




РІК IX Ч 310 . ДЖЕРЗІ СИП і НЮ ИОРК, Ч ЕТВЕР, 20-го ЛИСТОПАДА 19 52. П'ЯТ Ь 



- Р1УЕ СШЧТЬ N0. 310. ІЕН5ЕУ С1ТУ апгі УОВК. ТНЦК5РАУ. ШУЄМВКК 20. 1952, VО^. ЦС 



ТРУМАН І АЙЗЕНГАВЕР 
ДОМОВИЛИСЬ ПРО ПЕРЕ- 
ХОДОВУ СПІВПРАЦЮ 



. — Пре». Трумая 
Айзен- 

і ау стрінулися у вівторок 
в Білому Домі. Після корот- 
кої розмови на самоті, вони 



запросили секретарів стейту, 



до шпиталю для рутинової 
провірки здоров'я. Після кон- 
ференції в Білому Домі ген. 
Айзенгавер поїхав до Пента- 
гону, тобто осідку департа- 
менту оборони для порозу- 
міння в справі планованої 



оборони й скарбу Й дн ренто- {ним поїздки до Кореї. Спо- 
ра Взаємної Безпеки, а теж ) стерігачі кажуть, що не мож- 
ешвпращвннкш ген. Айзен- і на було завважаги веселого 
гавера, сен. Лоджа й мр. До-, настрою в розмовах учасни- 
джа. Після т*рс розмов, що | ків, але яе було теж і від- 
трнвалн разом 70 мінут, пре- 
ввдент і ген. Айзенгавер по- 



дали до публічного відома ко- 
муні кат, в якому м. ів. ска- 



,,Ми обговорювали деякі 
Найважливіші проблеми ва- 
шої країни в сфері міжнарод- 
них відносна. Інформації від- 
передано 



На під- 
ставі конституції президент 
мусить виношувати свої обо- 
в'язки, доки не залишить сво- 
го становища, а його наступ- 
на 



доки ве перебере уря- 



„Мн склали 
дження стос: 



і обміну ін- 



чуженвд, якого можна було 
надіятися після гострої пе- 
редвиборчої кампанії. Ані го- 
ловні співрозмовники аві ото- 
чення не виявили, які були 
пункте розмов в кабінетній 
кімнаті Білого Дому. Білий 
Дім зайняв становнще, що ге- 
нерал може подати до публіч- 
ного відома додаткові інфор- 
мації. Ген. Айзенгавер, відхо- 
з Білого Дому, вигля- 
дав поважно, отже цілком 
противно ніж був його весе- 
лий настрій, колж їхав на зу- 
стріч до Білого Дому. 

З Вашингтону вибрався ге- 
нерал Айзенгавер до Ню Нор- 
ку, де вій мас переговорити 
про різкородні справи з сво- 
їми республіканськими дорад 



формаціями між теперішньою виками, головно з сен. Ро- 
адміністраціє ю й наступною бертом А. Тефтои, як провід 
адміністрацією, одваче мв ве 



—арі 



поробили умов у справах не- 
згідних з духом нашої кон- 
ституції. Генерала Айзенга- 
вера не прохано перебрати 
відповідальність за станови- 
ще президента, доки він не 
перебере урядування. Одна- 
че ми вірмо, що зарядження 
А» сшв- 



Заки прийшло до спільних 
зустріч, ген. Айзенгавер пе- 
реїхав з літоннща серед трі- 
умфальних маніфестацій пів 
мільйонової гущі до Білого 
Дому, а його жінка поїхала 



ннком сенатської більшости й 
конгресменом Джоаефом Мар- 
тіком, як наміченим спікером 
Палати Репрезентантів. За- 
гальна думка така, що під 
час нарад будуть складені за- 
сади партійної політики ва 
найближчий рік. Іде головно 
про затримання, теперішніх с- 
сягів в ділянці здоров'я, меш- 



ся, що згідно з обіцянками 
вибраного президента Айзен- 
гавера, у цих справах „не бу- 
де повороту взад". Одначе 
теж не передбачують знижен- 
ня податків на наступний рік 
з уваги на зобов'язання, за- 
тягнені урядом наперед. 



Робітнюс-їмігрант переходить на пенсію 
з $50,000 



Лос Авджьдес. — На під- 
ставі недавньої ухвали кон- 
венції Міжнароднього Брат- 
ства Візників. Шоферів, До- 
глядачів Торговельних Скла- 
дів і Помічників предсідннк 
цієї юнії Даніел Дж, Тобін 
відходить на старечу пенсію 
висотою $50,000 річно як ..ви- 
служений президент" під 1. 
грудня 1952 р. Він почав свою 
кар'єру в 1896 р. як парубок 
при конях у Бостон Транспор- 
те А шен КомпанІ, приїхавши 
як 14 річний імігрант з Ірлян- 
дії в 1890 р. Вступивши до 
служби при згаданім підпри- 
ємстві в Бостоні, Тобін став 
погоничем на кіннім трамваю 
1 почав організувати ювію по- 
гоничів та, кондукторів, яка, 
приймаючи в свос члевство 
ївших робітників З ПОДІЙ внми 
зайняттями, перемінилася на 
конвенції в Наяґара Фоллс в 
1903 в ювію з теперішньою 
назвою і 50,000 членами. За 
рік став у ній Тобін бнзнесо- 
внм агентом з 



нею висотою 21 дол, Тря ро- 
ки пізніше конвенція юнії в 
Бостоні ледве 12 голосами 
більшости вибрала його пред- 
сідннком і від тоді почалася 
його кар'сра як визначного 
робітничого провідника упро- 
довж 45 років. З часом його 
вибрали касиром в Американ- 
ській Федерації Праці, одначе 
він яе хотів покидати своєї 
юнії і вдоволився почесною 
ролею містопредсідннка в А. 
' Ф.П. Тепер його ювія нара- 
ховує 1,100,000 членів і нале- 
жить до най впливовіших юній 
в А.Ф.П. Ювія віз янкі в від- 
значалася демократичним і 
прогином уві стичним настро- 
єм, а це треба завдячити П 
і провідникові Даніелові Тобі- 
' нові. На останній конвенції в 
Лос Анджелес його вибрали 
ще раз головою, одначе він 
відмовився від цього станови- 
ща, подаючи за причину 76 
рік життя. На його місце при- 
ходить його довгорічний по- 
мічник Дейв Бек. 



ГУБ. СТІВЕНС0Н ПРИГОТОВ- 
ЛЯЄТЬСЯ ДО ПРАЩ ДЛЯ 
ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПАРТИ 



Шікаго. — Губ. Адлей Е. 
Стівеисон заявив, що він мас 
намір почати заробляти на 
життя як адвокат, коли скін- 
читься його уряд губернатора 
стейту Ілняой. Він теж прн- 
. найближчі чотири ро- 



в Демократичній пар- 
тії, як він каже, і буде внго- 



ві політичні тими. Він 
що „не бере до увага" мож- 
ливого публічного станови- 
ща, як ось делегата до Об'єд- 
наних Надій або праці в де- 
партаменті стейту. ,Я яе ка- 
жу, що я яе прийняв бн тако- 
го становища, одначе не беру 
цього до уваги", заявив гу- 
бернатор, коли повернувся з 



ТРУМАН ПРО ДАЛЬШЕ ПОСТАЧАННЯ 
ЗБРОЇ ДО ЕВРОПИ 




Вашингтон. — Президент 
Трунам представив Конгресо- 
ві справозпання про вмкону- 
Програмн Взаємної 
Свравоздання пре- 
охоплюс перших 6 
місяців біжучого року і ВИЯВ- 
ЛЯЄ відставання в наміченому 
пляні. Особливо це торка- 

СТЬСЯ ЇТ Ґн ! Т Л Н-Н- Н Н Я ЛІТАКІВ,, 

пальної зброї й інших родів 
військового вирпду. Ііроте 
зроблено дуже багато для 
пляні в, 



пекн пропонує Бюрові Бю- 
джету призначити сім з по- 
ловиною більйонів доллрів на 
закордонну військову, техніч- 
ну і економічну допомогу у 



Росіяни пишуть, що америкнасьний футбол 
виховує „бандитів і ненависників" 

Мпскяя. — Часопис „Совет- наків духово та фізично", то- 
ськші Спорт", який уже дав- му ним широко послуговують- 
нішс називав американський ся в коледжах і університе- 
бейзбол „кривавою" грою, — тах., щоб виховати американ- 
пише тепер про аиернкансь- Іську молодь у дусі мілітариз- 
кин футбол та твердить, що иу". „Совстсмшй Спорт" твер- 



1954 бюджетному році, що по- ( ца спортова гра призначена днть, що на чолі каледжів і 



чннасться 1 липня наступ йо- 
го року. З тієї суми лише один 
більйон був бн призначений 
а все позі- 
б на постачання 
та на військові замов- 
в доставі зброї до Ев- 
ропн. Щодо сподівання в до- 
ставі зброї до Европи. то спра- 



ввявлясться в нашій воздання вказує аа війну в Народів". Американський фут- 
бол у коледжах ..налічить іо- 



на те, щоб у коледжах, „вихо- 'університетів стоять ге нерв - 
вувати американських юнаків ли та адмірали, які дбають 
иа бандитів та ненавнсішків про те, щоб „вишколити май- 
людства". Той сам часопис бутн їх вояків агресивно! ар- 
пнше далі, що футбол мас бу- иії" 
ти інструментом, щоб вихову- 
вати американську молодь у 
дує і „тваринної психології ти 
расової ненавясти до інших 



що 

військовій потузі. Зокрема ; Кореї та на недомагання про- 
п резидент вказав на те, що дукції в ЗДА. як на головні 
за час від 1949 року до Евро- причини цього явища Тож 
пн вислано військового внря- Півні чи о-Атлянтійський Пакт 
ду на загальну суму 1,800,- стоятиме перед дальшими ау- 
000,000 лолярів, а з того велн- сил ля ми для ннряду запро- 
ку частину, бо иа суму Єв7, г сктованих п'ятдесяти евро- 
000.000 було вислано в пер- ' пенських ізіЛ 
шій половині 1952 року. Хоч ; 
доклад президента не вияв- 



кручуе" завдання спорту та 
впіювпджус такі „нові гри", 
яи „перегони на чотирьох", — 
„перегони назад", та „боро- 
тьби а нмі, наповпенііі гнилою 
рибою." 



НІМЕЦЬКИЙ ПАРЛЯМЕНТ 
ВІДЛ0ЖИВ РАТИФІ- 
КАЦІЮ ДОГОВОРІВ 

Бонн. Німеччина. — Захід- 1 в справі ратифікації догово- 
но-німєцьклй парлямент рів є тимчасове, а представник 
( Бундестаг) рішив вчоїмі 1 хрнетннксько - демократичної 
більшістю 170 голосів проти г партії канцлера д-ра Адеиау- 



166 відкинути урядову ПрОПО 
знцію. щоб друге і ТреТЄ чи 
тання та ратифікація мирово- 
го контракту із західними 
аліянтами і договору про єв- 
ропейську оборонну спільно- 
ту відбулася в днях 26, 27 і 



ери висловив впевненість, що 
пі договори будуть обговорені 
і ратифіковані вже в перших 
тижнях грудня цього року. 
Представник вільних демо- 
кратії), які голосували зн від- 
ложенпя дебет, заявив опісля, 



; двадцять п'ять мають вже бу- 
ляс плянів на майбутнє, але |™ в повній боєві н готовості а 
Адміністрація Взаємної Без- кінцем цього року. 



Зміцнення військових баз в Гренляндії 

Вашингтон. — Державшій ширити оборонну систему за- 
департамевт сповістив, що.| хіднього світу 1 на цей обшир, 
оборонні споруди Заходу 8 | Неясність в перекладі відло- 



, відного слова а 
стратепчно важливій Грек- шглтьку „ ову спрпчнтіла 



лей дії будуть подвоєні. Попе- 
редні повідомлення з Копен- 
гагену сповіпц&ш. що дамсь- 
кий уряд, якому належить 
цей великий піввічно-атлан- 
тійськнй острів, задумує ве- 



то лкування вислову дамсько- 
го уряду, як „поширення", 
замість „подвоєння '* військо- 
вих баз, що спростовує в сво- 
єму повідомленні державний 



Несподівано помер кол. губернатор Ню 
Джерзі, Гері Мур 



Сомераіл, Н. Дж. — Сім 
дееяттрврічнжй А. Гарі 




яатопа в суто республікансь- 
кім стейті Ню Джерзі, помер 
несподівано, тіід час звернен- 
ня зі шляху його авта, яким 
він їхав до праці в Джерзі 
Ситі. Лікар ствердив несподі- 
вану смерть, одначе не ствер- 
див, чн це сталося наслідком 
припадку, чи припадок тра- 



пився в наслідок передсмерт- 



ІИаршал Папаґос створив новий уряд Греції 

Атени, Греція. — Маршал О- | щіом'сра і тимчасово мініст- 
ісондер Папагос, нонсерва. ; оборони. Міністром закор- 
партія якого здобула ; донних справ е Стефаиос Сте- 
нонульос. У Вашингтоні дер- 
[іеремогу У виборах жавішя департамент висловив 
лої неділі, створив вчо- вдоволення з демократи- 

кі>виіі уряд Греції і король 'чвого перебігу виборів в Гре- 
іО цей уряд апгюбував. В ції та запевнив новому грець- 
озомі- уряді, що мас бутн за- ! кому урядові таку саму спів- 
ірнсвженнй вже сьогодні, -|првцю, як і я' кожним демо- 
Рфщад ПалаҐОС звймас пост 1 кратично обраним урядом. 




Султан домагається, щоб -французи 
алишили Марокко 

Султан говорив, що він 



Рабпт, "1'ранцузьке Марок 
ко. Ма]юкканськн'і султан 
Сіді Мохам мед Бен Юсе еф. 
Номінальний володар цїсі кра- 
їни, промовляв з нагоди 25 
річчя свого панування та > 
своїй тронній промові заявив, 
що 40 літній договір, на ос- 
нові якого Франція панус в 
Марокко, подібний до „дитя- 
чої одежі", яка зовсім не на- 
дається до ношення дорослою 
людиною, а французи не 



ноі недуги від удару серця хочуть дозволити країні Ма 



комуністів 

Секретар міні- звідсіля їх вишлеться до Ма- 



2Й-го листопада. . Інтересно, що їх опозиція проти урядо- 
що проти пропозиції голосу- вої щюпознції обговорити і 
воли, разом з опозиційними , ратифікувати договори шке 
партіями, теж і члени партії | з кінцем листопада булл 
вільних демократів, другої по і подиктована „чисто техиіч- 
велнчині партії, яка належить ними міркуваннями" та що 
до урядової коаліції. Об» ці | вони будуть голосувати в ко- 
договори визначають привер- | рнсть ратифікації, як ця спра- 
кення суве])енноетн Ніиеччи- 1 ва прийде на порядок нарад 
ни і її озброєння з одного бо- парламенту „у відповідпнй 
ку, а включення її в Ифоасй- час". Урядові -партії, які оде- 
ську спільноту народів з дру- , брюЮТЬ згадані договори, ма- 
того. Рішення Бундестагу від- ють в иарляменті 222 голоси 
ложитн марали над рптнфікд- на всіх -100 й це дйє їм силу 
цією тих лої-оворів відкладас перевести ножний узгіднений- 
рівночасно й формальне вста- урядовою коаліцією закон, 
ицалеиня еуверенностн Ні- Все ж такн вчорашнє відло- 



неччннн та її включеним и за- 
хідно-європейську оборонну 



Жсння ратифікації договорів 
вважається деяким ударом в 



ии 

особисто схильний співпра- 
цювати з Фракцією в „куль- 
турній, господарській та за- 
кордонній ділянках", але він 
домагається, щоб вона дозво- 
лила Марокио самому розв'я- 
зувати свої внутрішні пробле- 
Султанової промови слу- 
хали тільки 1,500 осіб, але її 
надавали через радіо для 
всього арабського світу. Ду- 
мають, що султан виголосив 
свою промову в тій цілі, щоб 
підтримати становище Марок- 
ко Кл теремі ОН. Д* тепер 
радять над арабською скар- 
гою проти Франції. Султан 
додав, що вія прихильник 
конституційної монархії, бо 
ляїв, де. ними будуть послуго- Ідемократнзм зовсім не чужвй 
вуватнея в боротьбі проти ко-{ му су ямайському світові, який 
мун і етичних бандитів. Кож- іпопав у політичну регресію 
ний гелікоптер може мати 1С [тільки тому, що чужинні вмі- 
| членну залогу, і надасться до ; шуються до мусулмавськнх 



спільноту. Проте, а требігу . пііестіж уряду канцлера Аде- 
дебат в цій справі видно ви- ( науе[щ та скріплення опозиції 
разно, що відложеняя дебат . п]>отн нього. 



Лондон, 
стерства оборони Н. Берч по- 
дав до відома в палаті послів 
англійського парламенту, що 
середу 19 листопада при- 
їжджають десять амєрикансь- \ протипартнзанської боротьби справ, та стримують поступ у 
кнх гелікоптерів до Англії, а. в джунглях. арабському світі. 



ЮВІЛЕЙНИЙ 



АЛЬМАНАХ „СВОБОДИ" -ВЕЛИКА КНИГА 
УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ 



нороткого відпочинку в Арі- 
зоні. Недавній демократич- 
ний кандидат на президента 
ЗДА, виглядав здорово І ви- 
являв запал до праці, холи 
розмовляв з кореспондентами, 
закн всів на стейтовнн літак, 
що мав завезти його до стей- 
тової столйці Спрінгфілд, де 
він мусить приготовити стей- 
товай бюджет иа наступний 
рік, заки ще передасть обо- 
в'язки губернатора своиу рес- 
публіканському наетупнжко- 
кові Вільямові Дж. Страто- 
нові. Він яе сказав, чи ду- 
має кандидувати ва станови- 
ще президента при наступ- 
них виборах, одначе заявив, 
що не мас жалю з приводу 
вис л іду теперішніх виборів. 



В останніх днях закінчено І 
друк та віддано до оправи і- 
люстро вашій Ювілейний Аль- 
манах „Свободи", що появля- 
ється як видання Українсько- 
го Народного Союзу з нагоди 
шістдесятих роковин цього 
в а й с т а р шого сьогодні в 
світі українського щоденника, і 
Ювілейний Альманах „Свобо-| 
ди" — це велика на 250 сторін 
книга, яку оправдано можна 
назвати книгою української 
преси, як про це свідчать ав- 
тори і тематика надрукова- 
них в ній статтей. Там надру- 
ковано по черзі: Д-р Л. Мя- 
шуга : Шістдесятріччя „Сво- 
боди"; Д. Галнчнн: „Свобо- 
да" і Український Народний 
Союз; А. Драган: „Свобода" 
о минулому і сучасному; 0- 
лена Кнсілевська: „Свободі" 
в альбом; В. Лотоцькнй: За 
шістдесят років; Л. Ясінчук: 
Дух „Свободи" ; о. П. Поняти- 
шин : Українська справа в А- 
мериці; І. Німчук: „Свобода" 
в моєму житті; д-р Ст. Баран: 
„Свобода" І „Діло" та їх ро- 
ля; Р. Купчииеькнй : „Моя 
перша „Свобода"; І. Кедрин: 
Репрезентативний щоденник; 
С. Шумейко: "Іікгаіпіап \\ еек- 
Іу"; І, Керннцькнй: На Ґрснд 
стріт 81; Л. Луців: Літерату- 
ра в перших річниках ..Сво- 
боди; В. Чалленко: Недільне 
видання „Свободи"; д-р В. 
Галаи: ..Свобода" і ЗУАДК; 
Ю. Павчак: Наша ..Свобода": 
Я. Чвж: Чужомовна преса в 
Америці; М. Чубатий: Укра- 
їнська англомовна інформа- 
ційна служба ; В. Душник : А- 
мериканська преса та Украї- 
на; Ю. Сірий: Я вже був в 
Америці; І. Смолі Й : У стоянці 
модерної людини ; А. Курди- 
дяк: „Свобода" в арешті: С. 
Гладкий: ;,ПІв століття за 
лінотипом; С. Федів: У дру- 
карні „Свободи"; Д. ЛобаЙ: 
Українська преса -в Канаді : І. 
Іваячук: Спомин про „Сво- 



боду" в Канаді; В. Мудрий; 
Закордонні кореспонденти у- 
країкської щоденної преси; Л. 
Лепкнй: Пресова каатвра У- 
СС; Б. Вазилевнч; „Наша Зо- 
ря"; Л. Шанковськнй: Під- 
пільна преса в Україні; Люд- 
мила Коваленко: Баби співа- 
ють; Л. Лнман; Преса підсо- 
встської України; О. Тарнав- 
ськиЙ : Недокінчена дискусія; 
В. Перський: Українська емі- 
граційна преса; Я. Подох: 
Стряйська нодруга „Свобо- 
ди"; М. Понеділок: Шістде- 
сят. — Це статті. Крім того в 
тексті е багато коротких ре- 
чей, жартів, віршів, циготів 
тощо, як теж 76 ілюстрацій, 
в цьому деякі документальні. 
На закінчення поданий теж 
календар на 1953 рік, з укра- 
Інськимн церковними і аме- 
риканськими урядовими свя- 
тами, як теж короткий укра- 
їнський Історичний календар. 

Цьогорічний Ювілейний А- 
льманах „Свободи", надруко- 
ваний на першорядному па- 
пері та в мистецькій о клади н- 
ці роботи Святослава Гордни- 
ського, — це єдина в своєму 
роді книга, в якій подано ін- 
формації не тільки про „Сво- 
боду", але й про цілість ук- 
раїнської преси, цю важливу 
ділянку українського суспіль- 1 
ного, культурного і політич- 
ного життя. Більшість догорів 
«вдрукованих в гін книзі 
статтей — це відомі праців- 
ники і співтворці української 
преси по той і по' цей бік 
океану. Зібраний в книзі ма- 
теріал повинен заповнити ве- 
лику прогалину в українськії! 
публіцистиці в а тему нашої 
преси та стати інтересноіч 
лектурою для кожного громи 
дянина і важливим джерелом 
інформації для майбутньою і 
дослідника. Український На- 
іРодний Союз виданням цеї 
| книги дає черговий велнкніі 
І вклад .в українську духову 
культуру та її розвиток. Щоо 




Збито два ворожі літаки біля совєтсько- 
корейського кордону 

Токіо. — Головне команду- пошкоджений, бо залишив за 
ваннп аліянтеьких збройних : собою довгу смугу диму. В 
сил на Далекому Сході пові- бою був пошкоджений теж о- 
доинло про повітряний бій. днк американський літак, але 
який відбувся між чотирма він щасливо висадився на 
ворожими літаками совєтсько- своїй баз) на авіоматці. На 
го типу МІГ та трьома имерв- ішземниму фронті продов- 
жувалися бої, головно на цен- 
тральній ділянці, але вже «0 




кайсь кн ми „Пантерами" над 
ці вігі ч по- східними корейськи- 
ми водами, в безпосередньому 
віддаленні від корейсько-со- 
встеького кордону. Два воро- 
жі літаки були збиті, а два ін- сг.ня здобули деякий 
ші перервали бій та відлеті- гічний геїіен, завдаючі. . 
лн. прн чому один був важко ■ гові великих втрат в людях. 

Канада і Британія намагаються змінити 
індійську резолюцію в справі Кореї 

ні тільки ті, які самі того ба- 
жали б, а Інші мали б бути 
приміщені на островах біля 
центральної Кореї та форма- 
льно звільнені :і полону, а їх 
доля мала б бутн вирішена на 
конференції після перемир'я, 
на якій вирішувано б політич- 
ні справи Кореї і Далекого 
Сходу. Америка відразу пос- 
ник залролоиупав компромісо- тавилась негативно до такої 



Об'єднані Нації, II. И. 
Англійські 1 квнндійські пред- 
ставники в Об'єднаних Наці- 
ях повідомили, то вони нама- 
гатимуться приготовити про- 
ект зміни індійської резолю- 
ції в справі Ко[>еї так, щоб 
можна було зядозольнити Ін- 
дію й З'сдинені Державі! А- 
мерики. Індійський представ - 



ву резолюцію в справі поло- 
нених в Ко;>еї, на підставі я- 
кої аліянти мали б приішяти 
комуністичний принцип ре- 
патріяції всіх ПОЛОНевнх, хоч 
початково були б і>епатріова- 



пропознції. домагаючись, щоб 
дола тих полонених, які не 
бажають гісртатись під кому- 
I МІСТИЧНИЙ реЖНИ, була запев- 
нена вже н постановах Про 
пе|№Мир'а. 



Виявлено зловживання в оборонній підготовці 
в Зах. Німеччині 



Еіонн, Німеччина. У фран- 
цузькій зоні Німеччини заа- 
рештовано даок вмер н пансь- 
ких Снзнегменін і 34 німець- 
ких контрактопів у зв'язку з 
виявленням великих злов;кі[- 
вань фондами, призначеними 
на всілякі військово-оборонні 
споруди. У зв'язну з цим п- 
рештом почалось слідство зо 
підкупство, хабарі, корупцію 
та незаконне посідання важ- 
ливих військових інформації"!. 
Кошта оборонних споруд, в я- 



ких вилялено зловживання. 
. внноелть коло 100,000,000 до- 
ілнрін. Пім^і;ькнй прокуратор 
Гермам Ленгард заявив, що 
слідство мгіжі' вкаинги „няй- 
більший скандал в Квропі від 
чпеу війни". її вмери 
врокур*твр и ри уряді 
го комісари висловив побою- 
вання, що виявлені зловжн- 
паїїмя „можуть підірвотн обо- 
роїшу прог]>аиу" в Европі. — 
Подробиць зловживань ще не 
випалено. 



доти можливість усім нашим 
громадянам придбати цей ГО- 
вілейний Альманах ..Свобо- 
ди", який повинен стати на- 
стільною книгою в цьому 
книжковому сезоні, — ціну на 
цей Альманах встановлено 
дуже низьку, бо тільки один 
доляр і 50 центів (Ї1.50І, не 
зважаючи на величезні кош- 
ти Друку Розенлку замовле- 
них примірників Альманаху 
почнеться вже з кінцем цього 
місяця. Замовляти можна вже 



тепер. ■ висилаючи гро- 
шеву належність на адре- 
су Адміністрації „Свободи": 
„ЗУОВОПЛ". Р.О. ВОХ 34Г>, 

|ег»еу Сіїу З, N. ). 
Гроші можна пересилати че- 
ками, поштовими переказами 
або один доляр готівкою тя 
50 центів в поштових марках. 
Алямзнах надруковано в об- 
меженому тиражі й тому тіль- 
ки поспіх у висилці замовлен- 
ня може запевнити теж ви- 
силку книги. 



АЙНШТАЙН ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ 
Ш СТАНОВИЩА ПРЕЗИ- 
ДЕНТА ІЗРАЇЛЯ 



Єрусалим, Проф Аль- 
берт Айнштайн повідомим 
прем'єра Давида Пен-Гуріона, 
що він не може прийняти кан- 
дидатури на президента Ізра- 
Іля. бо уважає, що він своєю 
вдачею не надається на те 
високе становнще, яке опо[ю- 
жнилося після с мерти першо- 
го президента Ізрліля Хнїма 
Вайцманп. 7.4-річний профе- 
сор Айнштайн. натурол і зова- 
нип громад анни ЗДА. працює 
тепер при Прінсстон універси- 
теті в Н. Дж. Він заявив, що 
ніколи не бравеїі :іи таку П|ііі- 
цю. яі:ої не міг би виконати 
з повним вдоволенннм, хоч 



піп шісоко цінпті. і глибоко 
зворушеиші тією пропозиці- 
єю, яку зробим йому ізраїль- 
ський прем'єр. Проф. Айв- 
штаіін сказав, що він мас бі- 
льше розуміння для мірку ван- 
ни про і'ш'т. ніж практичного 

ЗНАННЯ П[К1 ЛЮДСЬКІ 

ни. Ізраїльськії ч 
мас вибирати пИ'.іидента 8. 
грудня, а кандидати иа пре- 
зидента мусять бути оголоше- 
ні до 2Я листопада. Ліве кри- 
ло партії Малям задумує ста- 
вити сні і іу. кадидатом Іцика 
ґріибаоиа, сіоністпчнопо ве- 
терана, іди її;. і: иіі!Іст|кім вну- 
трішніх с п ра в у ті; и часовому 
уряді. 



СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 20-го ЛИСТОПАДА 1952. 



Ч, 310, 



лї«'ярарег риЬІікЬси саііу ежссої поііааув Ьу Іве 

Укгаіпіап N31101131 АзвосіаНоп, Іпс." 
її 81-83 Огала Зігееі. ]сг&еу Сну 3. N. \. 



ЕЖеТеЛ ав Бссопо Сіа-щ Маіі Маїїсг а! іпе Ром ипкс о[ Ісгаеу Сііу, 
N. ).. оп Шгеп ЗО, 1911 ипікг тле Леї оі Магсії В. !И/9. 



Лссеріесі Іог таїїіпк ці їресіаі гаїе оі роїіакс рглііісі] Іог Йесііов 
1 130 оГ Асі оі ОсЮЬег 3. 1917 ашпопгса ]Шу ЗІ, НІ1Н. 



і рік 



ПЕРЕДПЛАТА: 



На 

В 
В* 



піт року . 
три кіско! „ 



Джерзі Ситі і закордоном 

рік $12.00 

пі в року 5 6 .50 

три місяці 5 3-50 




І 51 ВйСКІРТЮМ КАТЕ5. 

.-ЛОООІОпе уе.іг її 0.00 

„5 5.25 ; яі* толтНї 1 5.25 

-5 Я-" Тпгес гаошгіз 5 2.75 

Рогсікп агиі }стжу Сііу Кдіез: 

Опс уеаг І12.00 

5іх топіїїя ї 650 

ТЬгсі' пніпііія • 5 3.50 

Мііііизу'ї іиііе (іле ІЛггаіпіап 
\\'еакІу, Елкііаа Іапцидке 5иррІ.) 

З. 1 



Оце уеаг 
5іх тпопііік 



Ї.00 
-$ 2.00 



За ножну зміну кдросн платити я 10 центів. 



За оголошення р«дакцІя не відповідає. 



Адреса: "зГОВОРА," Р. О. Вох Ш, СІТУ 3. N. ]. 



ЗА ПОБЛАЖЛИВІСТЬ 
. ДО НАВЕРНЕНИХ 

Моріс Л Ернст. нюйоркськнй адвокат, загально відома 
фігура в американській ліберальнім світі та бувший близь- 
кий" дорадник президента Ф. Д. Рузвелта; написав разом з 
журналістом Давидом Лотом книжку, знтнтуловану ..Звіт 
про американських комуністів' '. Не сумніваємось, що Ернст 
добре знає справу, яка стала предметом цеї ккижки. До того 
книжка ця це властиво звіт з розпитів понад 300 бувших 
комуністів, провідних і тих, що належали до сірої маси. їх 
питано, що саме загнало їх п комуністичні ряди, як їм там 
велося та що заважило на тому, що вони їх залишили. Але 
важливіша ціль книжки: допомогти наверненим стати чем- 
піонами свободи, або хоч уможливити їм нормальне життя 
у спільноті і якл не може їм' забути їхнього минулого. 

Вже сама пояпн цеї книжки вказус, що не солодко жи- 
веться тим. що впавши жертвою комуністичної агітації, 
яотілн б сп оптувати свій гріх і знов стати добрими грома- 
дянами країни-, В першу чергу їм доводиться багато витер- 
піти від комуністичних калюмній. а нераз потерпіти навіть 
і фізично. Це правда, що дехто з бувших комуністів зробив 
на наверненні навіть особистий інтерес, поминаючи добру 
прислугу, зроблену державі й суспільству при відкриванні 
комуністичного зрадництва. Але загал навернених, як ви- 
ходило б зі звіту авторів книжки, почувається дуже зле. бо 
громадянство глядить на них далі як на паршивих овець. 
Автори якраз апелюють до людського иилоесрдя І зрозу- 
міння душі тих. що зійшли на злу дорогу. 

Дуже цікаві дані щодо віку тих, що пристають до кому- 
ністів. Отже між 18 і 23 роком. Але більшість покидає кому- 
ністів дійшовши до 23 року життя. Ще цікавіше, з яких 
верств американського суспільства поповнювались комуні- 
стичні ряди. Отже з таких домів, що малися матерія льно 
добре, з б изн ессенських 1 банки рськнх кол, а навіть з таких, 
де батьки були проповідниками. Це мав бути бунт дітей проти 
' — вТАдто консервативних батьків! Найбільше комуністів ви- 
ходило з коледжів, так, що в комуністичних вербуиховях 
квартирах більше раділи одним комуністом з сірої маси, ніж 
„10 комуністами з титулом доктора філософії". Комунізм, 
як стверджує звіт, не дуже промовляє - ■ як це загально 
думають — до американських „меншин" і тих. що прибули 
з чужих країн, ні теж до негрів, що ставлять комуністичній 
агітації завзятий опір. Американський комуніст не той, що 
працює тяжко руками. Він дитина міста і. як сказано, по- 
ходить з матеріяльно добре внпосаженоІ родини, часто дуже 
нещасливої, в якій бувають самогубства, розводи і т. п. 

Стерлінг Норт, обговорюючи цю книжку, пригадує, що 
, на симпатію заслуговує не тільки навернений, але також 
і загал, нараженнй через п'яту комуністичну колону на зраду 
ираїни. видачу Москві найтайніших документів тощо. Знов 
Чарлз Пур. похваливши, як і Норт. благородні почу ванни 
авторів, добачус слабу стоіюну книжки в тому', що вона не 
розкрнваг. як слід „комуністичної інтриги", а зокрема поганої 
ролі комуністичних попутників, що то мають завжди можли- 
вості впливати на загальну публічну опїнію, а як обставини 
міняються, захищатись, що вони ніколи не були членами 
партії. 

Вкінці ще згадаємо, як багато маємо в Америці членів 
Комуністичної партії. Найбільше їх було в час останньої 
війни, бо 100,000. З кінцем 1951 року було вже тільки_31,608. 
Бувших комуністів, що розчарувались в партії та її науці 
й діяльності с коло 700,000, Назагал американець, що попав 
у комуністичні ряди, залишається гам пересічно два-три 
роки. ^Професійних комуністів", яких автори нараховують* 
біля 8.000, віддають вони „під опіку" Еф БІ Ай. Але зви 
чайних вони дальше навертали б і шукали б для них у за 
галу — милосердя. 



ВОДНЕВЯ БОМБА 



Гордон Дій, голова Комісії 
Атомової Енергії, проголосив 
в останніх днях заяву я якій 
стверджує, що ва островах 
Еиіветок на Тихому океані 
відбулася третя серія досвідів, 
яка включала теж „експери- 
мент відносно термо-ядрової 
реакції". В повідомленні не 
сказано виразно яка саме 
.. терм о-я дрова реакція" була 
включена в ті досвіди, але це 
поняття може підноситися 
тільки до водневої бомби. В 
повідомленні теж не сказано, 
чи Америка вже має водневу 
бомбу, але сказано, що екс- 
перимент був успішний і з 
цього виходить, що Америка 
цю бомбу або вже мас. або 
щонайменше може мати. 

Із зрозумілих причин, ціла 
ця справа водневої бомби 
окутана найбільшою таємни- 
цею. Комісія Атомової Енер- 
гії проголосила свою заяву 
після того, як в пресі появи- 
лася низка приватних пові- 
домлень, головно від моряків, 
які були віддалені від місця 
експерименту на десятка 
миль, але які бачили „сонце 
на землі" та всілякі інші не- 



аинутн й водневу бомбу най- 
пізніше до 1955-го року. З 
хвилиною, якщо б ця страшна 
зброя опинилася і больше- 
вицькнх руках, доля світу 
могла б бути, як кажуть, прн- 



В такій ситуації ще не вся 
•а рятунок втрачена. 
Цю надію дає з одного боку 
факт, що воднева бомба, якщо 
вона Існує, то все ще тільки 
в руках американців. Цей ар- 
гумент може переховати Мос- 
кву, що після атомової війни 

цій планеті вже не тільки тео- 



рія Маркса, але взагалі жод- 
на, бо не буде ані кому, ані 
де її здійснювати. З другого 
боку, американський плям 
контролі; атомової енергії, за- 
пропонований Об'єднаним На- 
ціям, дві; ще єдино реальні 
можливості відвернути цю за- 
грозу атомової війни та всі П 
страшні наслідки. Америка, 
випереди виш Советськнн Со- 
юз в цій атоловій і водневій 
зброї, мас тепер велику від- 
повідальність зробити асе 
можливе, щоб забезпечити 
світ перед тою страшною за- 
грозою, яка могла б для ньо- 
го виникнути тоді,' коли б 
Кремль дорівнював в пій 
зброї вільному світові. 



ві сили і породила Птлєра. 
Сучасна політика Росії консо- 
лідуй і наснажує в Німеччині 
якраз ті самі сили реваншу, 
Імперсько- реставраційні, най- 
більше авантюрні 1 анти євро- 
пейські. Це ж вояж торпеду- 
ють оборону Европи проти 
московського наступу, тож 



М. С. 



Великі думки походять 
із серця" 



Микола Очерет 

'ХИБНД СТАВКА 

Американські військові вла- порядок. І таи воно І є: ві- 
сті в Німеччині фінансували 1 мецький вояк гарний викона- 



виці кіл групи німецьких пар- 
тизан, що мали б вести від- 
повідну акцію на випадок 
війни з Совєтянн. Проте вони 
швидко переконались, що ця 
група зловживає американсь- 
ким довір'ям та намагається 
стати фактором в німецькій 
політиці 1 тому американці 
перестали и підтримувати і 

інших авторитетних, головно І °Р апн " или фінансову ДОПО- 

. могу. Американці довідались, 
що ця група склала список 
„ненадійних німців", які ма- 
ли бути „зліквідовані" на ви- 
падок совстеької інвазії. На 
аі- 



нау нових джерел, стверджу 
ють з цілою певністю, що 
Америка вже таки мас 
ву бомбу. 



вець наказу, але власної Ші 
ці іі ти ви він не мас. Знову ж 
таки: пощо американцям ви- 
школювати партизан, коли 
вони в своєму розпорядженні 
мають готових, природних 
партизан ! Згадати хоч би бі- 
лорусів, поляків чи словаків 

ба, їх треба лише зорганізу- 
вати і дати зброю, бо всі вони 
протягом всього часу 



Воднева бомба різниться від спнсвдві б п важво 

лилппі «і л *імі.іііі ґ» вги-ІЛ Лй ~ * ґ 



атомової не тільки своєю ба- 
гато разів більшою силою, 
але й процесом експльозії. 
Ураново-атомова бомба вибу- 
хає в наслідок „фізії", отже 
розриву атому, тоді коли про- 
цес вибуху водневої бомби с 
цілком протилежний і відбу- 
вається в наслідок „фузії" — - 
злиття атому. В першому ви- 
падку уранова бомба вибухає 



мецькі соціалісти. Американ- 
ці признають, що сама думка 
про вишкіл партизан на ви- 
падок війни не є зла, хоч 
можливо 1 „немудра", зокрема 



чнлись як досконалі 
занські воякн. Головне ж, що 
ці партизани будуть дійсно 
твердими пробоевнми група- 
< ми, бо всі вони знатимуть, що 
і б'ються за волю свого народу. 



власну державу. 

Вся ж історія Німеччини, 
починаючи ще з XVI століття, 
каже, що німці с спільником 
після того, як все це вийшло Росії і руїнниками Европи. 
на світло денне і всім стало Згадаймо лише те, що з 1014 
відомо про це. | року німці зробили два стра- 

Прочнтавши такс повідом- 1 шких напади на Францію, за- 
лення з Бонну нам було ясно, хитавши ц до основ і обірвав- 
ші, шіі життя мільйонам францу- 



„__„ _ „_ т „«тинять. І "Ч 0 американці почали реал: 
тоді. ИОЛН " НЄ1 И Р ^ зувати „не злу думну'Гале =»»■ В випадках „ря- 

тінником" Франції виступала 
і Росія. Разом з тим співпраця 
Росії з Німеччиною по пер- 
шій світовій війні дуже швид- 
ко відновила німецькі військо- 



невтронн, яких повно в .. 

вітрі, звільняючи енергію, що Реалізацію вели „не мудра - 
в'яже разом ядро плутоиія. У і ми шляхакн - Р оСлячн хибн >' 
водневій бомбі перемінюється ""«У тмиїв. Нам прнгв- 
в гелій, що на- Д> гсться випадок під час рево- 
люції в Німеччині після пер- 
шої світової війни на станції 
в Пссені, Революціонери хо- 
тіли роззброїти військовий 
сшельоя. що йшов з Франк- 
фурту на Ганновер 1 стояв на 
станції. Всі революціонери 
кинулись на Перон, але прн 
дверях на виході стояв за- 
лізничник і вимагав квиток 
для виходу на перон. Тоді всі 
оті ..партизани" стали в чер- 
гу, щоб купити квитки і поки 
вони це зробили, потяг з вій- 
ськом вже давно пішов зі 
ставці! далі. Це 
для німців, але 



ступає в мільйоновій частині 
секунди і тільки в температу- 
рі, що дорівнює температурі 
сонця. При цій переміні важ- 
кого водня в гелій залишаєть- 
ся мала маса, що згідно з тео- 
рією АЙиштайиа перемінюєть- 
ся з черги в енергію безмірної 
сили. Соняшну температуру, 
в якій важкий водень може 
перемінятися в гелій, може 
витворити тільки експльозія 
атомової бомби, яка в цьому 
випадку править за „запаль- 
ник" для водневої бомби. 

Поминаючи сам складний 
процес експльозії одної і дру- 
гої бомби, яким івтересуються 
вчені спеціалісти, для кожно- 
го громадянина важливий го- 
ловно сам факт, що в руках 
людини опинилась сила, яка 




Ми пригадуємо другий ви- 
в самому Берліні, 
злодій вихопив у жін- 
ки з рук валізку і почав ті- 



може цілком знищити всю на- кати. За злодієм погнався по- 
щу цивілізацію. Наявність лІцай, в той, побачивши це, 
атомової і тепер водневої бом- пс *іг прямо через квіти й тре- 
би створює кризу, від розвит- В У геть 3 С *ДУ- Поліцай, лю- 
ку якої вже дослівно може за- Д н н* порядна, так зробити не 
лежати дальше існування на- м * г 1 б ' г стежечками, ннна- 
шоі планети. В новій атомокШ , ю чи грядки з квітами і клом- 
війні, в якій обидві воюючі, 6 " 3 травою. Тож поки він 
сторони могли б користува- крученими стежечками добіг 
тись атомовою І водневою ! Д° вихідної брами, за злодієм 
бомбами, вже не. було б пере- вже й слід прохолов. 



можця. тільки одна суцільна 
руїна. Сьогодні Москва ще не 
має водневої бомби, але маю 
чи- атонову бомбу, вона — 



ЗГІДНО 



з передбачуваннями 
знавців — може роз- 



3 цнх двох випадків зразу 
видно, що німець, вихований 
віками на засаді „порядку", 
органічно не може бути пар- 
тизаном, бо вже саме поняття 
„партизан" заперечує право- 



то Німеччина рятує не себе, 
не себе обороняє від Москви, 
а Европу, б наперед усього 
Францію. В розігрі між Схо- 
дом і Заходом Німеччина хо- 
че покласти на ту чи Іншу 
шальку терезів вагу німець- 
кого мечв, або так званого' 
нейтралітету і в той спосіб 
стати арбітром спору. Концеп- 
ція настільки авантюрна, на- 
скільки й не реальна, бо фак- 
тично Росія використовує, як 
використовувала й раніше, і 
Німеччину, як таран, що ним 
вона „пробиває вікна в Ба- 
роні", а разом і руйнує хати 
у європейського населення, і 
Ще напочатку своєї Історії 
німці, тікаючи від східніх орд, 
руйнували Европу 1 так під 
цим тиском Німеччина весь 
час пересувається з Сходу на 
Захід руйнуючи Европу, а 
уявляє собі, що відіграв ролю 
„арбітра" світового ладу. Так 
було, так є і тепер. Але сьо- 
годні Европа не потребує ні 
кованого меча Німеччини, ні 
посередництва Берліна, лише 
не треба робити хибних ста- 
вок на Історичного спільника 
Москви, а дати можливість 
озброїтись тни, чиї народе 
гинуть під п'ятою бпльше- 
вицької тиранії і то не лише 
в Европі. але також і в А^ії. 
Вільному світові не потрібно 
вишколювати загони парти- 
зан, бо вони вишколені жит- 
тям, вони виховані протягом 
всієї історії тих гноблення ва- 
родів, але їх треба зорганізу- 
вати 1 чітко визначити, ,що во- 
ни йдуть на боротьбу за вла- 
сну, незалежну державу, за 
волу свого народу. І саме від- 
діли них партизан єдкиї ма- 
ють віринй шанс розсадити 
„тюрму народів", 5о разом з 
ними до бою стануть і їх по- 
неволені народи. 



Коли на світі щось повств- 
о: місто, сади, храми, фвбри- 



1 т. д, то все це повстало як 
наслідок великого напружен- 
ня розуму, волі, праці рук. 
Але, разом з тим, нічого з то- 
го не повстало б, коли б. не 
було бажання усе те зробите, 
не було С хотіння досягти чо- 
гось, не було б душевних емо- 
цій, еитузіязму. 
Якийсь філософ влучно за- 
„Беликі думки по- 
їв серця". 
Так, справді, для великих 
шо одного розуму. 
Розум формує думки, з'єднує 
їх у певну логічну цілість, але 
великі ідеї, мов блискавка, 
родяться Із серця. Особливо в 
тій сфері, що найбільш з'єд- 
нана з почуттям: любов до 
людини, до людей, до бать- 
ківщини, бажання зробити їм 
добро, вирятувати з біди. 

Тому Історія людства повна 
прикладами, коли великі за- 
думи, а за ними — чини, по- 
ходили передовсім ,Дз серця". 
При чім ці задуми була 
справді великі 1 свідчили про 
великий „розум серця". 

З цього приводу один ста- 
рий російський письменник 
(Говчаров) справедливо за- 
уважує: „велика любов не- 
розлучна з глибоким розу- 
мом; широчінь розуму — рів- 
на глибині серця; через це 
верхів гуманностн досягають 



лнкі уми". 

Ці думки мимоволі набіга 
ють, коли роздумуємо над на 
шою, українською, 
І у вас, коли щось 

великого, то по- 
це лише в наслідок 



ентузіазму. Г тільки дякуючи 
йому, цьому ентузіазмові, пе- 
реборено величезні перешко- 
ди і серед найбільш несприят- 
ливих умов осягнено вели- 
ких н а слідків. 

І нині українство, україн- 
ське суспільство має перед со- 
бою цілу низку великих 
справ, великих завдань, невід- 
кладних обов'язків, які му- 
сить виконати. А зможе вона 
їх виконати легше тоді, коли 
створить для, цього реальну 
можливість. ' 

А ця реальна можливість 
— це в наших нинішніх умо- 
вах в Америці, є наш Народ- 
ний Фонд. 

Народний Фонд! Здавало- 
ся б, — яка „проза": фінан- 
сова установа, долари, пода- 
ток — як це все далеке від 
1 „серця", від високих душев- 
них переживань! 
І А, між тим, як усе це не- 
I вірно! Бо хто ж і що ж, як 
не Народний Фонд дасть мож- 
ливість виконати те, що е у 
нас в найглибших таємницях 
серця: допомога нашій Бать- 
ківщині, промовити слово в П 
обороні, виховати наших ді- 
тей в любові до Рідного Краю, 
подати помічну руку потребу- 
ючому землякові . . . 

Все це — є порухи вашого 
серця, нашого чуття, але ж 
зреалізувати' їх зможемо ли- 
ше реальним чином, реальни- 
ми категоріями, а ними с : 
Народний Фонд. 

І, власне, що до цієї Народ- 
ної Установи ми повинні з ре- 
візувати свою психологію: 

Це — не звичайний банк, 
куди складається свої приват- 
ні ощадності це Національна 
Установа, що мас зреалізу- 



м. В. д. 



і .Міжнародні 






ення 



Ідеї об'єднаної Европи, все 
ще не окресленої точніше фе- 
дерації держав, Ідея однієї 
європейської армії — поши- 
рюються в Европі в останній 
чає щораз більше, та з другої 
сторони націоналізм виявля- 
ється щораз бельш агресив- 
ний. Труднощі в переконанні 
потреби європейського об'єд- 
нання доливають оливи до 
вогню ультра-націояалісгвч- 
ннх течій. Проблеми зв'язані 
з цим явищем накопичуються 
цілком помітно і грозять по- 
важними, новими міжяарод- 
війн комплїкаціями та усклад- 
нення ми. 

Приглядаючись до зросту 
націоналізму в світі, можна 
помітити три його відламн — 
визвольний, Імперіалістичний 
та ізоляційний. Перший і 
останній змагається за добро 
власних народів, другий, ім- 
перія лістнчняй, що його ре- 
презентує СССР, мас на меті 
поневолення і невільництво. 

Визвольний націоналізм, 
що до нього можна вчнелнти 



український [ всіх поневоле- 
них СССР народів, змагається 
за самостійність 1 незалеж- 
ність. Виявляється він най- 
більше І найвиразніше в під- 
пільних рухах на рідних зем- 
лях 1 до нього прнслухастьсь 
світ з великою увагою. Преса 
приносить щораз нові вістки 
про націоналістичні дії з Ук- 
раїни, Білорусі, Балтійських 
І держав, а також з країн, що 
після другої світової війни 
дісталися під панування СС- 
СР. 

Російський націоналізм, що 
діє на території СССР. під ма- 
сною комунізму, 1 закордоном 
під маскою демократії, поси- 
лив свої намагання. Єдииа- 
неділииа та підбій інших на- 
родів, в такий чи Інший спо- 
сіб, це програми цих рухів. 
Зручною пропагандою росій- 
ський націоналізм ще сього- 
дні знаходить багатьох при- 
хильників поза кордонами 
СССР, які з незнання або злої 
волі дають йому підтримку. 

Американський націоналізм 



„серця" — з бажання, з ен- 
тузіазму щось зробити, чогось 
добитись, якоїсь мсти осягну- 
ти. 

Коли глянемо на головніші 
ділянки нашого життя — пи- 
сьменство, наука, шкільниц- 
тво, кооперація, державне бу- 
дівництво, збройна боротьба, 
то побачимо, що всюди почн- 1 цього засобу 
иолось від серце, від дуті, «адії 



задуми; 
вищі Ідеї. ,. 

І тому для нашого Народ- 
ного Фонду ми мусимо уді- 
лити частину' свого „серця", 
своєї душі, Свого ентузіазму, 
щоб цей наш . всенародні й за- 
сіб боротьби був сильний, мо- 
гутній, щоби, прн 



доба чують у пропаганді Ізо- 
ляціонізму. Американці, об- 
тяжеиі перший раз великими 
податками, невдоволеяі з вій- 
ни в Кореї та перспектив но- 
вого світового воєнного по- 
жару, раді б, щоб Америка 
дещо відсунулася від європей- 
ських 1 азійських справ та 
присвятила більше уваги аме- 
риканському народові. Проте 
американський загал е проти 
ізоляціоністів, розуміючи, що 
в сучасному світі ие може бу- 
ти посторонніх глядачів, що 
простори завдяки технічним 
винаходам змаліли та що 
Америка, допомагаючи Азії, 
перш-усього боронить себе 
саму. 



яльннх держав з демократич- 
ного табору ще більш усклад- 
нює ситуацію: .. 

Отже маємо азійський на- 
ціоналізм, арабський націо- 
налізм і націоналізм кол. дер- 
жав осі. Особливо небезпечні 
японський, Італійський і ні- 
мецький націонал із ми. 

Німецький парламент був 
примушений" розв'язати Со- 
ціалістичну Державну Пар- 
тію, бо вона'внявллла всі по- 
знаки, що характеризували 
нацизм. Колишні члени СС, 
на своїх зборах недвозначно 
націоналістичне об- 
Німецькі соціалісти 
зокрема завзято пропагують 
німецьку ввклюяність. Таємні 



Попри ці три роди ваціона- терористичні групи німців, що 
лізмів, що сильно зросли в і ^ організовано з відома аме- 
останній час, ми є свідками риканської окупаційної вла- 
з росту націоналізму колові- і яя ' виявилися 100% нацнета- 
яльних народів. Ш народи, І «в -націоналістами Із цілями 
негцдготовані до самостійного тероризувати і „ліквідувати" 



життя, завдають своїми на- 
ціоналістичними рухами но- 
вих клопотів. До того пове- 
дінка з 



О. Г. 



ЧЕРВОНИЙ СКЕТЧ 
У СЛОВАЦЬКОМУ ВИКОНАННІ 

(До восьмої річипц! комуністичного путчу 



(29) 

Стіни і стеля аж блн- Степанович, приголомшений 



щать від бруду і ряско вкриті 
плямами тисяч роздушених 
блощиць, котрі чергуються з 
написами по-налярськн, ко- 
трих ми, на щастя, не розумі- 
сип і безліччю малюнків І зо- 
бражень, так би мовити, „ін- 
тернаціонального" змісту, ко- 
трих, на жаль, не розуміти 
не кожна . . . Тих малюнків 
безліч, не лишень на стінах. 



не менше від мене, але почи- 
нає мене уговкуватв: 

— Та цитьте! Чого ви пла- 
чете ? Може за годину або дві 
нам дадуть відповідь, і підемо 
додому . . , 

— А чого ж він нас зам- 
кнув? 

■ — Ну, мало чого! . . ..Зам- 
кнув"! А, може, порядок та- 
кий. Поиу ж перед началь- 



але навіть і На стелі. Вузька ством треба відчитуватись ! . . 
ікня тематика надолужується Я перестаю плакати, але на 
і урізноманітнюється такою ■ душі в мене не легшяс, 
буйною авторською уявою. Минає година, друга . 
цю волосся на голові стас ду-І Надворі темніє, здіймається 
бом. а під грудьми млоїть, лк вітер, і навіть починас коро- 1 



наша радість скоро погасла: 
нас повели до сторож і в кн на 
вечерю. Поставили перед ва- 
ми величезну миску горохо- 
вої зупп, білий хліб 1 навіть 
яблука. Але я. замість їсти 
починаю голосно хлипати 
Мадяри щось шваргочуть 
очевидно потішають, і знака- 
ми припрошують їсти. Та мені 
зовсім ие до їжі. Я плачу чин 
далі голосніше. Аж нарешті 
входить якийсь вояк і обзн- 
Розпи- 



післЯ щашв випитої ШК.МІНКН 

рицини, 

При виді того всього я нн- 



гитн дощ, а про нас ніби за- 
були. 

Нарешті десь коло семої го- 



бухяю плачем. Мене охоплює дннн брязнув у замку ключ 
такий страшний жаль за діть- і увійшов вояк і знаком руки 
ми і таке страшне розкаяння. І покликав иас за собою. Ми 
що я готова вже битії в двері зірвалися з місць, втішені, і 
кулаками і кричати. Антін! пішли за провідником. Але 



про нашу пригоду, переказує 
її товаришам, а ті знову щось 
шваргочуть І переказують, що 
нам нема чого журитися, бо 
нас завтра напевне випустять. 
Під умовлений ми Антона Сте- 
пановича і присутніх я ков- 
таю трохи зупи, з'їдаю трохи в сам ляжу скраю, 
хліба і двоє яблук, рясно по- 
ливаючи це все сльозами. По 
вечері мадяри приносять нам 
чотири коцв, невимовно за- 
яложену подушнну. дають па- 
пі росі в І відводять назад до 
нелії. 

Світла нема, і темно, хоч 
око внколн. 

— Шкода, що діда Бориса 
нема, — пробує жартувати 
Антін Степанович. — Зараз 
сказав би: „Замкнули, як мо- 
лодих у коморі! 

Але жарт до мене не дохо- 



дить, і я продовжую нишком 
плакати. 

Грвбенко тни часом напо- 
мацки розстелює коцн, при- 
мощує подушку, потім підхо- 
дить до мене і проводить ру- 
кою по поему обличчі. 

— Еге! — каже він. — Та 
ви н досі плачете?! . А я, 
знаєте, навіть ніколи не ду- 
мав, що ви вмісте плі»™™' 
Фе-е-е! Така смілива, така 
енергійна жінка і — раптом 
розкисла! Це вам зовсім не 
лнчить. Це вн перший раз у 
тюрмі — то вам страшно. А я 
вже побував у ній. хан вона 
западеться! Та ще не в та- 
кій!.. Хіба це тюрма? Це 
ще ие тюрма . . . Ось ідіть, 
краще, лягайте. Я подушку 
положив під стіною для вас, 

Ситуа- 
ція, звичайно, того . . . трохи 
пікантна, але сидіти цілу ніч 
не будемо. 

— Ви, як хочете, лягайте, 
а я не буду ! . . 

— Ну, це вже, вибачте, зо- 
всім глупо! Холодно так, та 
й змучилися вн. Ідіть трохи 
відпочинете, 

— На цю подушку я не ля- 
жу! 

Ну. а я ляжу, бо в мене 
рука болить. 



перові накритися і врешті 
решт зважуюся сама приля- 
гти на краєчок прнчі, обгор- 
нувши ноги, Антін Степано- 
вич ще трохи вовтузиться, 
підмощує під хвору руку ко- 
па, а потій затихає, вдаючи, 
що спить. Однак, звичнйно, ні 
він, ні я не задрімнули цілу 
ніч. Блощиць, правда, не бу- 
ло чути, але холодний вітер, 
що задував у вибиту шибу, 
тверда прича і наш настрій 
гнали сон геть. 

Минула ніч, і настав ранок. 
Нас напоїли кавою і знову 
замкнули, Надії на скорше 
звільнення н^ оправдувались, 
і все виглядало так, що ми 
можемо сидіти тут цілики ро- 
ками. Мн нудились і гризлися 
до обіду, але й після обіду по 
нас ніхто не приходив. 

Коли б хоч зналося мову, 
можна було б щось починати. 
Але що почнеш, не знаючи 
жодного слова? 

Для скорочення часу ми 
пробували говорити між со- 
бою, але і між нами розмова 
ие в'язалася, тому ми' майже 
безперервно курнлн цигарку 
за цигаркою мадярські „Гон- 
ведн", яких їдкий дим діста- 
вався, здасться, аж у п'яти. 
Минув цілий день, ще до в- 



Я здіймаю фартух, иакрп- шжй як ніч. І надворі знову 
ваю подушку, помагаю інже- почало вечоріти. 



— Невже ми знову будемо 
тут ночувати? — питаю в 
розпуці. 

— Та так виглядає. — зід- 
хнув Антін Степанович. 

— Боже, а як же діти?!! Я 
не витримаю! . . 

— Чого ж не внтрнмасте? 

— урезонює мене Грнбенко 

— Ви хіба ие сподівалися, що 
може таке статися ? Адже са- 
мі говорили Каті, що як нас 
не буде три дні, то хай ідуть 
шукати. А 
день тут . , , 

Дійсно, я так говорила! 
Дійсно я цього сподівалася 
Але не сподівалася я лишень 
того, що в'язниця така стра- 
шна! . . Страшна не небезпе- 
кою, а позбавленням можли- 
восте дії, руху, боротьби! 
Страшна свідомістю свого без- 
силля і безнадійністю. Гір- 
шого від того нічого не може 
бути! . . 

Знову коло сьомої вечора 
брязнув ключ в замку 1 зно- 
ву сторож покликав нас зна- 
ком рука. Мн думали, що як 
і вчора, нас кличуть на ве- 
черю. Та на цей раз присни □ 
помилилися: вас вели до дв- 
ж урно то старшини. Був той 
самий, що і вчора. 

— Вн є вільні, — заявив 
нам, -- Можете вертатись на- 
зад у 



Від цих слів мені момен- 
тально вернулася відвага. 

— А на Ревуцу не можна? 

— питаюся. 

— НІ. Можете вертатись 
тільки туди, звідки прийшли, 

— твердо відповів офіцер. 

— А коли ми всі 
прийдемо сюди? 

— Не раджу : підете назад. 
Через Мадярщнну ми вас не 
пустимо. 

Сперечатися ие було сен- 
су . . . 

Сторожа відводить нас аж 
за міст І пускає. Надворі те- 
мінь, а до того ще й починає 
мороситн дощ. 

— Як же ми потрапимо до- 
дому? — питаю я інженера. 

— О, не бійтеся! — відпо- 
відає він. — Я виріс у ЛІСІ, І 
скоріше заблуджу у власній 
хаті в день, як у лісі вночі. 
Ходім от сюди, сюдою буде 
ближче . 

Я здаюся иа лісовий досвід 
Антона Степановича І Йду по- 
кірно туди, куди вш веде. Не- 
забаром перековуюся, що Ан- 
тін Степанович дійсно почу- 
ває себе в лісі, як дома, бо 
через яких дві години мн вже 
опинилися на знайомій пле- 
скуватій горі, иа якій вчора 
навіть не 



політичних противників, у ви- 
падку нової, війни. Пересіч- 
ний німець, навіть не член 
політичних організацій, на- 
ставлений дуже націоналі- 
стично. Він' ненавидить не 
тільки комунізм, але й не мен- 
ше американців, англійців та 
ф раяцуз ів. « Демократичним 
провідникам ^утіасної вільної 
Німеччини не легко лавіру- 
вати на міжнародньому фору- 
мі маючи таке вапілля в себе 
дома. Комунізм і націоналізм, 
нерідко, хоч "ворожі до се- 
бе, проводять- спільні дії на 
ЗГ У°У Демократи. Зокрема в 
Німеччині досяглн і 
муючого значення 'і 

(Закінчення на стор. 3) 




Сте- 



іде не тою дорогою, 
що вчора, а іншою. Ще пів- 
години — і ми на цвинтарі. 
Тут натикаємось иа цікава 
явище : на галявині світилися 
матовим голубим 1 світлом ди- 
вні, правильнД Формв підкови, 
метрів по два 4 діаметрі. Кож- 
ва з них своїми кінцями впи- 
ралася в краї корчених заро* 
слів. Це було таке дивне, що 
вам перехопило дух. При 
ближчому розгляді виявило* 
ся, що ці підкови творять 
якісь особливі світляні гри- 
би, величиною' маленької та- 
рілочки кожний, що росли по 
кілька вкупі.' *в одна купи» 
від другої, ніби* за виміром, 
були віддалені на яких Ні 
сантиметрів, і ! * 

(Прсяввжввая буде). _^ 



■ 



= 



СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 20-го ЛИСТОПАДА 1952. 



БОГДАН ЛЕГШИЙ 



(Продовження) 

Одначе поет не сумиівасть- ' пін 
Щодо перекогн в нашому 
зриві, вік 



* . . ніде. 

Кордон Іо жаднім не буде, 
Л каї даль далека 



Як сталь г 
Так ти вас 



іртутться В ОГЯИ, 
ВОЛА, розогнн, 
Веди, веди нас,' «лаво! 



Та вже справжнім проро- 
чим духом навіяний інший, 
ранішнії його віраї п. з. : „Ча- 
сом ввижаються мені", напи- 
саний не пізніше 1902 р., в я- 
кому найвираіініше відчуви- 
стьса цілий кошмар теперіш- 
ньої політичної дійсності на 
«оді Еврошс' 4 

Часом ввижаються 

•Якісь пола 



Як океан, шумить трава 
І хвиле» кладеться. 
Все небо хмара - залягла. 



її реконструювати, сама 
тема твору залишається далі 
в його уяві, кристалізувалася 
і врешті дотогочасняй поет 
лірик стає епіком і відтворює 
постать великого українсько- 
го державна ка — Мазепу 
Ставить Йому шшятвнк, яке 
го час ніколи не знищить 
Пригадую собі слова Богдана 
Лепкого, ЯК поставали дал 
ші томи Його трилогії. Він 
сказав одного разу до мен 
„Я наче б то живу не в тепе- 
рішніх часах, на в переломо 
вому 1709 р. Іноді не чую ні 
шуму авт, ані скреготу кра- 
ківських трамваїв. А довкру- 
ги себе бачу так часто цілий 
двір Мазепи, веду розмови з 
Мотрісю, з Чункевичем, Я ба- 
чу їх усіх так виразно переч 




А грім 

Мечем руйас, як якцар 
Могучив, а незримий, 
І креше Іскри з чорних хмар, 
На землю сниле ними. 

Дрижать і стугонять поля. 
Трава вогнем пала», 
А над могилою міма 
Твар сонця акри н де. 

Страшна, червона, як опир. 
Що з гробу серед ночі 
Встас. і д світ іде на жир, 
І стогне: „М'яса, хочу". 

„Гей. м'яса, м'яся^хоче він": - 
Ревуть поля,. діброви. 
Все небо, як великим : 
Гукас: „Крони, крони". 

На той грізний, пекельний клич 
Могили стогнуть, мліють. 
Летять галки, гукас енч, 



Брязчать мечі, звенять спнен, 
Потоки крони ллються, 

Кіс^кТвсгають*! й^г'ься. 



А с н тім бою лють така 
Завзяття І розл^ЧИ, 
Що стогне і скимить земля, 
Як брав би '1 на мукн. 

Що зорі кринггксИ в блакит. 
Що вітер не повів, < 
Що в'лве 1 всихас квіт. 
Що скалам серце мліс. 



З черги хотів би я згадати 
хоч декількома словами про 
собн його наукової праці. 
З-під його рук вийшов нарис 
історії української літерату- 
рн, доведений до кінця XVI. 
ст. (рукопис дальшої частини 
пропав), а далі прекрасний 
підручник історії українсько- 
го письменства в польській 
мові, призначений для сту- 
дентів університетів.' І врешті 
написав об'емнету працю про 
творчість Марка Вовчка (в 
З- тоновому виданні творів на- 
шої письменниці) те.! обшир ну 
студію про Тараса Шевченка 
(в 5-ти тоновому виданні йо- 
го творів), Обі останні праці 
постала у крайньо несприят- 
ливих умовииах емігрантсь- 
кого життя в Німеччині під 
кінець першої світової війни, 
де пекуче відчувалася недо- 
стача відповідних наукових 
джерел, та де холод і голод 
заглядав до його хати. Аж. 
дивно стає, звідкіля Богдан 
Лепкнй міг назбіратн серед 
таких прикрих у новий стіль- 
ки джерельного матеріалу ! 
Щоправда, про опубліковані 
Леикмм листа Шевченка про- 
що критично, а саме: „він 
(Легший) працюючи в Шмеч- 



Часом ввижаються 
Такі поля великі, \ 

довгі і сумні 

. . . 




І лиш те сонце,, як -опир 
Кровявий оглядає пв'р 

І кличе: ..Кроея-тцяу". го апарату й тому не ставив 

собі ширших завдань, що їх 
поза межами України й вико- 
нати не можна було". Одначе 
цей погляд не зовсім вірний: 
Проаналізувати далі його вже хоч бо у відділі перепне 
прозові твори — 6 короткому ки Шевченка Лепкнй опублі- 
огляді, — дуже, важко. На кував аж 190 листів Тараса, 
першому місці слід відзив чи- подаючи їх повний тенет у 
ти його трнлогію ; Не постали нові оригіналу, чого не робив 
вона ні нагло, "ані прнпадко- п. Зайцев, видаючи, налрнк- 
ао. Вже ранше, бо біля 1911 ляд чужомовні листи тільки в 
р.. він написав настроєвий українському перекладі, 
вірш про Ватурннські руїни. | Богдан Лепкян поклав теж 
В 1914 р., згоріла його драма велику за слугу 8 ділянці 
п. з. „Мо-гря", Не намагався Шевченкознавства, збиваючи 



давніх часів, забуваюча, що 
Шевченко відбув повні студії 
в Академії мистецтв у Петер- 
бурзі, отже закінчив науку у' 
високій школі, здобуваючи в 
вій титул академіка! Як вия- 
вили новіші досліди, одною з 
головних передумов прийнят- 
тя до Академії мистецтв у Пе- 
тербурзі було добре звання 
французької мови, яку Шев- 
ченко присвоїв собі ще як 
кріпак. 

На окрему увагу заслуго- 
вує польський підручник іс- 
торії української літератури 
Лепкого. Він 




але як цілої української куль- 
тури. Читач знайде 
тільки інформації про 
українського мистецтва на 
наших сусідів, але навіть про 
наш економічний стан. Між 
Іншим спеціально підібраним 
науковим матеріалом с там 
згадка про зацікавлення відо- 
мого польського ппета й дра- 
матурга Внспянського укра- 
їнським побутом, а то з наго- 
ди написання драми п. з. „Бо- 
леслаа Сміливий", де автор 
цеі драми сам зарисовував 
проекти костюмів для своїх 
персонажів за зразками гу- 
цульської народної нопД. На 
таке зацікавлення 
кого українським 
ній побутом вплинула мабуть 
б е з п о середньо ревеляційиа 




історика 
З а к ш е в ського, 
в 1902 р.. в якій цей 
доказував, що замор- 
ім Сміпн- 
крахівськнй єпископ св. 
Станислав був рідним енном 
українського князя Володи- 
мира Великого (до речі один 
із синів св. Володимира нази- 
вався справді Станислав!). І 
хоч згадана стаття проф. За- 
кшевського викликала про- 
тести деяких польських нау- 
ковців, то проте таки знай- 
шла — як бачимо, — - шир- 
ший відгомін 1 чимале зрозу- 
міння в колах польської того- 
часної еліти, коли дала по- 



ДО ВСІХ, ЩО ВЕДУТЬ ВЕЧІРНІ КУРСИ 
УКРАЇНОЗНАВСТВА 

Культу рно-ОсвҐтн я Комісія при У ККА просить всі органі- 
зації та товариства, що ведуть вечірні курси украінознав- 
> ства, подати до УКК: 

1. Хто. від якого чксу я у якій місцевості вдержує курси. 

2. Скільки груд (клясі І по скільки учнів працює цього року, 

3. Снількість занятих учителів та їх винагорода, 

4. Які с труднощі та бажання. 
■ ■" Культури »-Осж1та а Комісія УККА 

50 СІшгсп Зггеет, Ме* Уогк 7, N. V. 



Д-Р ШЛЕМККВНГЧ У ФИЛ АДЕЛФИ 
Заходами читальні ЗУ А Д Комітету відбудеться В НЕДІЛЮ, 
гг. ЛИСТОПАДА 19М року, о гоя. 4 по полу дні 
перш» ДОПОВІДЬ д-ра МИКОЛИ ШЛЕМКЕВНЧА 
Із циклю „Загублена українська людина" на тему: 

ЗАХИТАНИЙ СВІТОГЛЯД" 



Горожанськоґо Клюбу у 
" вуя. Н. Фреиклін ч. 847. 

Запроптусттіся наше громадянство, спеція льно теж мо- 
лодь. Вступ 50 центів, квитки прн вступі нп зал то. 

Наступні дежЩІ д-ра Шлемкеннча Із поданого циклю 
будуть проголошені згодом. 



Сміливого" аж Із 
типами українських 
(дружини й матері 
Цей твір постав у тому ж са- 
мому 1902 р., коли Закшеясь- 
кий виступив із зовсім невідо- 
мим досі фактичним матерія- 
лом, використовуючи в тому 
випадку римські архіви архі- 
ви. У дальшій частині цісї 
кннжни проф. Б. Лепкого 
знаходимо на 17 ст., дуже ці- 
каву згадку про український 
стиль в архітектурі: ІЬ Ден'я- 
тибанні церкви (прим, у Са- 
марі) с завершенням україн- 
ського ЦерКОВИОГ О СТИ; 

лю, якого основними прикме- 
тами с фантазія, свобода ін- 
венції й повне відхилення від 
шабльонів. Годі знайти поміж 
ними два зовсім подібні тво- 
ри. З 'тим стилем боролася 
Москва, не перебіраючн в за- 
собах уже в ХУП ст„ а в 1801 
р., „святіший Синод", видав 
виразну заборону будування 
церков ,, малоросійським спо- 
собом , •... Самозрозуміло, був 

' ського мистецтва, мимо ви- 
разного гнету. Таких місць і 
таких фактів с в книжці Бог- 
дана Лепкого багато й вони 
мають спеція льне 
для читач а-ч у жниця. 

(Докінчений буде) 



ЖІНОЧА ВИСТАВКА 



В ОД- 



Я не збіраюся, очевидно, 
писати рецензію иа цю Ви- 
ставку, але хочу розповісти 
таку маленьку пригоду,' що 
пратрапнлась в зв'язку з тем 
міжнародним жіночим під- 
приємством одному з моїх 
приятелів, теж робітникові 
вічного пера, т. зн. письмен- 
никові. З тієї теж причини з 
не можу ручиги за це, скіль 
кя в його оповіданні с правди, 
в скільки „творчої фікції"... 

Цей мій шановний прия- 
тель, кор встаючи з пресової 
карти вступу, пішов на ви- 
ставку того дня, коли офіці- 
ально відкрили... польський 
відділ. Хотів запізнатися а 
д о с я г нениямн „братнього" 
жіноцтва. І при повній об'єк- 
тивності, яку стирався збері- 
гати, він дещо розчарувався 
тими досягненнями... Польсь- 
кий відділ мав, що правда, до; 
три „департаменти", але всі 
три були сіренькі та нічим о- 
соблнвям не вирізнялися, хі- 
ба кількомв, „позиченими" 
від вас. гуцульськими таріл- 
ками і приманливни 
ковбаси, яку ародавш 
йому з кіосків. 

Не без почуття гордостн 
ствердив мій приятель, що ::м 
рідкрнтті польського відділу 
більшість американської І, 
взагалі, чужинецької публі 
кн. облягала звідусіль... укра- 
їнський кіоск. Між іншим на- 
близилася також до нього, 
але на приличну відстань — 
групка поляків, а, точніше, 
польських ,.гр1норів". 

— Чи то не сором, панове. 

— сказав один, що його всі 
титулували капітаном. — чи 
то не ганьба для цілої Польо- 
вії, що українці тни на; 
б'ють?! Погляньте тільки, я- 
ке знамените місце захвата- 
ли : в самому центрі галі! 

— А подивіться на їхній 
прапор! Прапори всіх націй 
однакових розмірів і з „гуль- 
кою", а вони свій, найвищий, 
випхали на самий фронт та й 
ще з „труйзембем"! 

— То не в прапорі штука, 

— тягнув свій виклад пан ка- 
пітан. — ви зверніть увагу з 
яким смаком улаштований їх 
відділ, які мистецькі речі там 
мають! Пся креф, як ці ко- 
льори грають й очі поло- 

А хто бачив 



— Я вам скажу в чому 
справа, пане каштане: в них 
не мас стільки пертій, що в 
нас, вони не гризуться одні 
з одними, як ми! Всі зоргані- 
зовані, йдуть рука в руку 1 те 
пер бачите наслідки: мають 
садш кіоск, але добрий, а на- 



три каюткн і що з того? 

— Ех, не стіймо тут. пано- 
ве, і не робімо гайдамакам 



публіки! Ходім краще 
нап'смося пива. 

... І пішли. Це, якраз, 
підходила обідня пора і пуб- 
ліка поволі розпорошувалась. 
Мій прняель вже також нава- 
жився піти слідами представ- 
ників братнього народу, як 
раптово помітив якесь залі- 1 
шани я під українським віллі- 1 нізащй 



ПІДГОТОВКА ДО „СВЯТА 
ПОДЯКИ" ВШЮ НОРКУ 

В тому самому часі, коли 
народи ЗДА святкуватимуть 
того року традиційний „День 
Подяки", українська громада 
Метрополії Ню Иорку обходи- 
тиме ще б власне „Свято По- 
дяки" з приводу п'ятиріччя 
прибуття до Америки нової 
української іміграції. 

Те свято підготовляє окре- 
мий громадський комітет, що 
повстав із Інщіягнвн Центра- 
лі Об'єднання Українців в А- 
мернці „Самопоміч" в Ню 
Иорку, а в склад якого зараз 
входять представники усіх 
важніших організацій, що в 
них гуртуються нові україн- 
ські імігрантн. У склад імен- 
но того комітету входять 
представники ось таких орга- 



■ сараї 

..Ніхто не може точно уяви- 
ти страхіть атомового чи ле- 
туиського нападу иа З'єднані 
Держави Америки або перед- 
бачити, коли такий напад мо- 
же прийти. Хіба лише Совіли 
це можуть знати. 

„Тепер ясно, що Росія нас 
атоиову бомбу і с так само о- 
чееидио, що воїш мас бомбо- 
вики далекого засагу, які ма- 
буть будуть у змозі вдарити в 
кожне місце ЗДА. Є також 
певним, що Кремль добре під- 
готоваииі! розпочати біологіч- 
ну війну проти ЗДА своїми чи- 



сла в а* виступ їхніх , 



лом... Дві розгаряч ковані пані 
те один панок, вимахуючи ру- 
ками, каталогами 1 програм- 
ками, приперли, як то ка- 
жуть, до стіни дижурну комі- 
тетову і півголосом, але до- 
сить „відкресленим" — брали 
її до „рапорту". 

Пані! — хвилювалася 
особа, з нервовими 
рухами голови. — Де ви той 
тризуб повісили ? Чому в ку- 
ті?... Чому не посередині? 

— Ол рант, — згодилася 
добродушно пані комітетова 
Я можу його перевісити і 
середину. 

— Це взагалі скандал! — 
вміщалася в цьому моменті 
старша особа. — Це не Ви- 
ставка, а компромігація на- 
шого жіноцтва, нашого мис- 
тецтва, нашої культури, всього 
нашого дорібку! А де такі вн- 

?.. А де онтакі взо- 
рн?... А килими, а рушни- 
ки?.. 

— Ой, пані, пані. — вхопи- 
лась за голову комітетові, — 
та ж вам на такій малій „за- 
христії" не збуду смо цілії 
Україна! 

— Ви її не будуєте, а руй- 
нуєте! — прийшов казміну 
старшій особі малий, чорня- 
вий: панок. — Прошу, поди- 
віться иа цю мапу в вашій 
програмці! Що тут намальо- 
вано?... Де поділася наша на- 
ціональна територія ? ! 

— О, пане, я вас дуже пе- 
репрошаю'! — піднесла голоо 
пані комітете ва і сама, ніяро- 

Іднялася на повний 



артнзном, а якою 
смаркатерія танцює! 



МІЖНАРОДНІ 
УСКЛАДНЕННЯ 



„Самопоміч", „ДОБРУС", 
Союз б. Політв'язнів-Україи- 
ців в ЗДА. УНС -- Відділ 184, 
..Провидіння" — Відділи 38, 
196, 201 та 206, НТШ. ООЧ- 
С У . У к раінс ька Гетьмане ь к а 
брганізаціп, Укр. Відділ При- 
ятелів АВН, „Обнова", Матір- 
ний Союз Українок, ОУЖО. 
„Пласт", „Нластпринт", „СУ- 
МА". УСК, Об'єднання Мнєт- 
ців-УкраІнців в Америці, Об'- 
єднання Укр. Вет. Лікарів, 
Товариство Укр. Інженерів, 
Товариство Укр. 1 1 ранників 



Союз Укр. Філятелістів, Укр. 
Лікарське Товариство. Об'єд- 
нання б. Вояків-Українців, 
Братство „Броди", Братство 
УСС, Товариство б. Вояків 
УПА. Укр. Літ. Мист. Клюб в 
Ню Порку. Музична Секція 
при УЛМК в Ню Иорку. „Бо- 
нн". .Думка". Укр, Кредите- 



ПОВІДОМЛЕННЯ УККА 

Доб 



ааа 



„Тому найбільш вказана а- 
кцін тепер — підготовитися 
до найгіршого. Прийшов час 
організувати цивільну оборон- 
ну силу, здатну ставити чола 
проти кожної загрози, що мо- 
же настати. 

„Цивільна оборона, відпо- 
відно зорганізована. може 
зменшити людські жертви та 
матеріяльиі шкоди до полови- 
ни, Тому є моральним обов'яз- 
ком усіх допомогти розвиткові 
сильної цивільної оборони. 

„Прошу з найбільшою ува- 
гою поставитися до нашого 
заклику". 

Цими словами звертається 
до усього американського на- 
селення вищий керівник ціло- 
державноі протнлетунської о- 



союзовкць ВИБРАНИЙ 
ДО ЛЕГІСЛАТУРИ 

В останніх виборах, Іван 
І. Бек, довголітній член У. Н 
Союзу, а тепер член 75-го від- 
ділу в місті Дітройт, був ви б 
раним на дворічну каденцію 




рити одна 



;о це є каша, Жіноча 
ин, жінки, маско 
тут сваритися і натовп- 
одній, скільки 



але вам, мужчинам, 



УВАГА! ДІТРОЙТ І ОКОЛИЦЯ! УВАГА! 
Спілка Української Молоді Америки 

ОсгредЬк „КИЇВ", — Дгтройт-захід 

, прн ешнучястн | 

ТЙВ, УПА, СУМА-Схід, ООЧСУ, 

ПІД патронатом 

Укр. Конгр. Комітету, Філія Дітройт 

^ ; влаштовує : 

В НЕДІЛЮ. 23. ЛИСТОПАДА 1952 Р. 
СВЯТО БАЗАРУ - СВЯТО 359 ГЕРОЇВ 

ГОЗСІТІЛЯНИХ ЧЕРВОНОЮ МОСКВОЮ 
в 1921 році. 

' ПРОГРАМА СВЯТА: 

Хор ООЧСУ -- ПІД Янр. Я. Фн-іжпова. Гюточнв промов» — 
проф .Р. Бжгсмімй. Інсценізація — л'сса на 1-у дію, при- 
свячена Ггровм, Мгла-Рпитщія - виконають 12 Гумівок 
І Сумівиїв: Форт, супровід - проф. В. Пюрко. Інспгяізашя 
Тркзубж - виконають Гумі ви І. Мело-дугт-дгкля мшіа — 
пані Фута-іа-іиірі Колмннч: форт. супр. проф. Б, П кірко, 

В ту -ж неділю, після Служб Божих, відправляться 
в укр. грек.-кат. і пралося. Церквах ПАНАХИДИ. 
Початок Академії: 3:3в по 
Заля: Укр. Нар. Дім прн 



Читайте українські книжки 
І газети, бо часте 
веде до просвіти, а щ 
це сила! 



(Закінченая зі стор. 2) 

В Італії виразно добачу ють 
відродження фашизму. Не- 
давно створена нова організа- 
ція „Міжнародній Рух Воро- 
гів Британії" яа спілку або 
паралельно із іншими націо- 
налі стичними Італійськими 



організаціями 
ко-закроену націоналістичну 
пропаганду, поважно загро- 
жуючи демократичним уста- 



В Японії, яка стала само- 
стійною державою, помітний 
також зріст націоналістичних 
настроїв. Взаємний американ- 
ців і японської влади, иаза- 
гал дужі коректні, але серед 
народу і деяких політичних 
провідників помітні щораз ви- 
разніші прояви н вгадування 
з другорядної ролі Японії та 
П залежності! від Америки, як 
теж з революційних змій, про- 
тивних традиції. 

Куди б не розглядатись по 
світі, всюди сліди націоналі- 
стичних рухів. Формн їхніх 
виявів різні, різні їхні ціпі і 
методи боротьби та пропаґаи 
дн. Вони проявляються як 
протнлік проти комунізму, ко- 
лоніалізму,, неволі, та такн 
найчастіше як протест проти 
демократичного ладу. 



влізе, 
зась! 

Пані, цей пан с мій наре- 
чений! — запищала молоди 
особа з нервовими рухами 
голови. На підмогу комітето- 
вій наспіли ще три пані з Ко- 
мітету І почалася така пере- 
палка, що мій приятель затис- 
нув капелюх на голову і 
чкурнув поніж кіоски з 71-го 
Регімевту!... І в душі дякувач 
Богові, що тям полякам, які 
так високо оцінили нашг 
„единомнеліс". прийшла фан- 
тазія літи налитися пива. 

Ікгр. 




ва Кооперативе. Українська 
Споживча Кооператива та 
„Карпатська Зорп", 

В дні II листопада б. р. від- 
булося чергове засідання пов- 
ного складу Комітету. Із зві- 
тів керівників поодиноких ко- 
місій виходило, що підготов- 
ча праля до того свята поз- 
горнена правильно. Комітет 
робив та робить все можливе, 
щоб те свято випало якнай- 
краще. Бажаним тільки с, 
щоб українське громадянство 
зрозуміло суть та ціль того 
свята, взяло масову участь у 
ньому та свосю участю при- 
чинилося до того, щоб воно 
стало правдивіш принципом 
української громади Метропо- 
лії Ню Порку та засвідчило, 
що ми всі. що прибули — це 
ОДНА ВЕЛИКА УКРАЇН- 
СЬКА РОДИНА. 



Бути членом Українського 
Народного Союзу, значить 
валежатн до такої україн- 
ської організації, яка об'єд- 
нала в Америці й Канаді 
най свідоміші українські си- 
ли в один Ідейний Моноліт 
та поставила його на служ- 
бу нашим країнам та на- 
її;»-.! •: Поневоленому ук ра- 



іюму по нево 
ікському 



Іван І. Бек 

членом Мішіганськоі ЛеГЇслп- 
турн. Длн українців цього 
с тенту це с історична подія, 
бо по багатьох спробах, оц; 
вперше вдалося їм вибрати у- 
країиця на це становище. 

Успіх українського канди- 
дата звернув ни нього особ 
ливши увагу американських 
поліпі ч її х кіл. Ви пишімо не- 
вдач Демократичної партії Г 
країні. Іван І. Бекі не тільки 
еніішов побілко лк член цісї 
партії, але здобув біля ПІЗ 
МІЛЬЙОНИ голосів. Це СВІДЧИТЬ 
про велику популярність ЦЬО- 
ГО українця. 

Ще згадасаю, що Його ссег- 
ра. Маруся Е. Бек. с радною 
міста ДІТроАту. 

Обндвсм: добро відомі нашо- 
му громадянству з щирої ти 
патріотичної праці. 



борони На випадок і 
лард Колдвен. 

Слова керівника енергійні 
і авторитетні. Представник 
цивільної оборони не ховас 
тої грізної небезпеки, в якій 
може опинитись Америка та 
її народ. І закликає всіх, хто 
тільки мас змогу записува- 
тись о ряди доб|х>вольців, щоб 
боронити життя і майно Аме- 
рики та її громадян. 

Тому не смісмо ; 
байдужими в обличчі 
пеки, що може впасти на ва- 
шу країну, і всі, хто тільки 
мас змогу, повинні прнголо- 
ситись до помочі, щоб у слуш- 
ну хвилину рятувати край, в 
якому живемо, а одночасио 
себе й своїх рідних. 

З огляду на це, закликаємо 
українців, щоб записувалися 
добровольцями до цивільної 
оборони і в часі небезпеки по- 
служили свому місту, своїм 
рідним і своїм співгромадянам. 

Час регістрації визначено 
обме.ксшін — від II до 27 ли- 
стопада ц. р. Про місце регі- 
страції довідаєтесь із місцевих 
офіційних оголошень. Зв'яз- 
ковим з раменн Українського 
Конгресового Комітету та Ди- 
ректором Української Дивізії 
у Ф.А.Ц.О. е Володимир Ба- 
кад. 

ВІДКІЛЯ Українського Кон- 
гресового Комітету, місцеві 
Об'єднані Комітети та україн- 
ські організації мають подба- 
ти, щоб регістрація відбува- 
лася пюивдно та щоб мати 
відомість про число зголошс- 
ннх осіб. 

Інформаційний матерілл. в 
якому зазначено права й обо- 
в'язки членів - добровольців 
цивільної оборони, а також 
приписи, лких мас додержу- 
ватись кожний в часі ато мо- 
ви X чи бомбових атак, буяв 
розіслані всім організаціям. 

Ук 



Чи Ви с вже членом Україн- 
ського Народного Союзу Т Як- 
ії и> пі. Тії 



■шм'ятвнте, аш 



гіішг забезпечення дасть Вам 
Україні ьивв Народим* 




КЛЮБ УКРАЇНСЬКО! МОЛОДІ — 
ОДУМ — В НЮ ПОРКУ 
144 5ЄСОПСІ А*епие, на розі 9 вулиці. 



УВАГА! - НЮ ИОРК ТА ОКОЛИЦЯ! 

Слідкуйте за нашими оголоіш"ннями в „Свободі" 



В СУБОТУ, 22 ЛИСТОПАДА 

АКАДЕМІЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ БАЗАРУ, 

'1 доповіддю і- м . тугшті. нигініічннА український публі- 
цист ЮІ'ІП ДИВНІЇ 'І, на тему: Трагедія „Бязяру" ти 
проблі'чи у критського збройної и піротину. — Художня 
ЧАСТКИ» п виконанні о.іуиіяок І одумівціп філії Ню 
Порк. Запрошуймо по учіктн исю молодь і старше 
Г|х>малянгтію. Початої: о 7:ІЮ вечори. 

В НКДІЛЮ, 23 ЛИСТОПАДА 

Д п новілі, проф. С. ДІ'ЛГОМЛІЮПЛ: „Зппдииия укр,,. 
їні-ької д і- ио критичної МІІ.НІДІ". ПІІ'ЛИ доповіді НІдВу- 
деться лсмоигтрціїїя кінофільму та забава з танцями. 
Ннч. доповіді о 3 го.т. ім-ч. 

СУБОТУ. 29 ЛИСТОПАДА 

Дам тілі. її риф. В. ПОДОЛЯКА: ...V країни ЇО-Иі років". 
Ннч. її ~:Зо ВРЧ. 

НКДІЛЮ, ЗО ЛИСТОПАДА 

Долонідь полк. ВЛЛІНСЬІЮГО: „Иі.чід укриТнгтнх 
прн їй нп Київ". Після доповіді кінофільм. Початок 
дополілі о 3 1»д. 



II 



і 



УВАГАІ Озоне Парк, Н. Й.і УВАГА! 
ТОВАРИСТВО „ВІЛЬНА УКРАЇНА", 

відділ 300 Українського Народного Союзу 
: улаштовує :■ - ■ ■ 

ЗИМОВИЙ БАЛЬ 

В СУБОТУ, 22. ЛИСТОПАДА 1952 Р. 

(ГчЮУЕМВЕК 22, 1952) 
о 8 год. ввечері 
В ЗАЛІ УКР. ГОРОЖАНСЬКОҐО КЛ*ЮБУ, 
91-20 — 95 Ауєгшє, сог. 92пй 5(гееі, Оюпе Рагк, М.У". 
Вступ на Еаль 15 центів. 

Запрошуємо український загал до численної 
участи. Буфет буде мати смачні перекуски і налінт- 
кн, а грати буде добірна оркестра. 

Це буде забава в родиннім оточенні. 

Члени Товариства, згідно з ухвалою, обов'яз- 
ково повинні бути присутні. 



український ііашонлльно-дкі-жлннііп союз 

(У.Н.Д.С.} В ЗЛУЧКНИХ ДЕРЖАВА* АМКІ'ПКН 
аапрошус Широке Громидянспи Цю Порку і околиць ції 

ЖАЛІБНІ. СХОДИНИ 

пркгп'ячгні ся. п. проф, МПХАГША ОЛЕКС ПИЛ, 
: які відбудуть™ 

В СУБОТУ, 22. ЛИСТОПАДА 1952 Р. 

в Н-ІА год. вечори 

в прнміиіс ЛІТЕРАТУРНО МИСТЕЦЬКОГО КЛГОПУ. 

148 Друга Еік>., Ню Порк. Н.П. 
В програмі ДОПОВІДІ д-ра С. Прнюльиі. проф. І. Ду- 
Сянця I полк. В. Кедрове ького. ГОЛОВНЯ Управа УНДС 



УВАГА! — ВУНСАКЕТ І ОКОЛИЦЯ! 

УКРАЇНСЬКА КАТОЛИЦЬКА ПАРАФІЯ 
їм. св. Арх. Мнхаїла 

: святкупитнмс : 

ХРАМОВИЙ ПРАЗНИК 

В НКДІЛЮ, 23 ЛИСТОПАДА (гІОУ. 23) 1952 Р. 

О годині 10 ГНІВАНА СЛУЖКА ПОЖА: ПАНАХИДА ш 
помершнх пярифіян. — О год, 12 1*111,1 ЬНІІП ОБІД, 
Від год. 3:3(1 ЗАБАВА л явлі нрк 540 ВІаскЛопе 5ЙТЄІ 
Здпрошугмо иох до учаїлн Комітгт. 



І Увага! Елизабет, Н. Дж., і Околиця! | 



БР. СВ. АРХ. ИИХАЇЛА, від. 1 12 У. II. С, 
і ТОВ. ЗАПОРОЗЬКА СІЧ, від. 231 У. Н. С. 

: їілпштоауїоті. : 



| ВЕЛИКИЙ СПІЛЬНИЙ БАЛЬ І 

\ В СУБОТУ, 22. ЛИСТОПАДА 1952 Р. \ 

В ЗАЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ДОМУ { 
214 216 ггі^ОМ 5 ТИБЕТ, Еи2АВЕТН, N. |. } 

Грж; оркестра ПОСИФА СШГУГА. 

Смачні ін-|в кугки у влвгинму ;іарн її ( ( 

п 



Іочаток в і од. 1:30 ввечорі. 



Ім-туїі 1 дол, { 



Всі члени обох нідділія Мають обов'язково йутн на ірй \ 
забаві. Щнро повітагмо урядннкін і членні її- їх українських і 
організацій та все громадянство нашої гром:ідн і.ои..лнці. { 

Спі.іьвнй Коиітмг. ^ 



; Увага! Трентон, Н. Дж., і Околиця! Увага! ; 
\ В НЕДІЛЮ, 23. ЛИСТОПАДА 1952 Р. 

: відбулеті.гя : — — 

ПОСВЯЧЕННЯ НОВОЗБУДОВАНОЇ 
ПРЕСВ. ТРОЙЦІ УКРАЇНСЬКОЇ 
ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ 

Посол чипгя лош'ішінті. їх Виадкопреосвніцпк-гво 
Нгм-освящснійшип Влпдика Мнтрополнг ІОАНН. { 

у сос-іужінню о. пароха і дооколнчного саяшенства. , 

Торжі'ство [юзнічнетьол о годині Ні: !-"> рано 

АРХИСРКПСЬКОЮ СЛУЖБОЮ БОЖОЮ. 

По С. Б. СПІЛЬНИЙ ОБІД. Під час обіду, хор Св. 
Дшгтрія з Картгікт, Н. Дж„ викокас КОІІЦКРТ. 

ВІД ечідшш (3 ш-чора 

ТОВАРИСЬКА ЗАБАВА-БАЛЬ. 

На це торжество сердечно запрошуймо сусідні 
ггарафіі з о.и. Луковшімн. 



л ^ * * * . 



СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 20-го ЛИСТОПАДА 1952. 



ВСЯЧИНА 



І 



Ч. 310. 



МДТРІЯРХЛТ В АМЕРИЦІ 

Читачі праісторичної повіс- 
ти Докії Гуиеняої я радістю 
Довідаються про те, що в міс- 
цевості Вашингтон у стеііт: 
Вірджінія, що віддалей в на 65 
миль від солнці ЗДА. велико- 
го Вашингтону, вже два роки 
уряду с як посадник цього кіс- 
та пані До рота Деіівіс, а всі 
шість радних — це також 
жінки. Майже двісті років у- 
рядувалн там чоловіки, але 
1950 року жінка судового по- 
віреного пані Дорота ДеЙві.- 
„ збунтувалася" та намовила 
всіх жінок, щоб голосували 
на самих гількн жіночих кал 
дидатів. і в той спосіб удалося 
жінкам взяти владу в свої ру- 
и проголосили такі 
асла: усунути з ву- 
усіх броядх-собак, дати 
краще освітлення на вули- 
цях, а також очистити околи- 
ці кругом міста. Жінки спов- 
нили обіцянку, і цього року 
знову вони перевнбралн саму 
жіночу управу цісї місцевості. 



• РОЗШУКИ • 



Пошукую стрнйка Дмитра Кух- 
тика із села Тілетнкця-Ссннн, 
пон. Лісько. який виїхав по пер- 
шій світовій війні до Америки. 
Хто знав би про нього або він 
сам. прошу ні доз ватне ь на ад- 
ресу: Квіагупи КисМук, 113 
Ьотае Яігееі. гУіппірек, Мап., 
СапаЛа. 

Пошукую: ОстапенкЕв. або ко- 
гобудь з їхнього роду з" Чернн- 
гївщннн Квпиторія Покрнць- 
кях з Криму; та Знайомих І Зем- 
ляків. Прошу відгукнутись на 
адресу: Мгя. Р. Сгеуосвеіа, 324 
По. Овк Рагк Куч., Оак Рагк, III. 

Прошу МАРІЯНА НОРОЗЄВИ- 
ЧА п ВофаПО подати свою н- 

дресу уща ршсіак. 16Н N. 
гтапкііп 81., РНІІайеірпіа 22. Ра. 



сильніша горгвка під 

НОСИТЬ ДУХА КОМУНІС- 
ТИЧНИХ ДЕЛЕГАТІВ 

На останньому з'їзді кому- 
ністичної верхівки в Москві 
заступник прем'єра АнаетасіГ* 
І. Мікоян повідомив 2,300 де- 
легатів, що вироблятимуть 
сильнішу горівку в країні 
баька Сталіна. Це так піднес- 
ло духа комуністичних ідео- 
логів, що всі вони зачали би- 
ти в долоні та крячати „сла- 
ва". Ще більша радість запа- 
нувала між ..бідними" кому- 
нарами, коли довіялися, що п 
1952 р. продукують у Советах 
два рази більше шампансько- 
го внна та дорогого коньяку, 
ніж 1940 року. ЦІ заяви совст- 
ськпго ватажка сильно підба- 
дьорили делегатів, але совст- 
ськнп часопис не подас, яку 
користь матимуть робітники 
та колгоспні селяни д тісї під- 
ьншкн продукції, бо шампан 
та коньяк можуть пити тільки 
совстські головачі, 

ДОНЬКА ЯПОНСЬКОГО 
ЦІСАРЯ ОДРУЖИЛАСЯ 
З РІЛЬНИКОМ 

Княжна Порі, третя доньки 
японського імператора, вий- 
шла заміж за сина поміщик.; 
та стратила всі імператорські 
почесті. Вона мас 21 рік, а пан 
Такамася Ікеда 25 років. Ве- 
сілля було дуже скромне, на 
ньому не було навіть імпера- 
тора, бо він хворів тоді на пе- 
рестуду. 

ТРИ КОРОЛЕВИ ЖЕРТВУ- 
ВАЛИ НА ФОНД ЮРІЯ IV. 

В Англії живуть тепер аж 
три королеви: королева Єлн- 
савета II., п мати, королева- 
вдова (також Єлнсавета) гч 
мати цісі королевн-вдови, був. 
ша ко^юлепа Марія. Всі вони 



1 Книжки, Платівки, Мистецтво, Музика. 

НЕОБХІДНІ В КОЖНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ХАП 

АиГдо-УкряІяськяи Словник, Подвезка, 50 тисяч слів $ 4.60 
Українська Англійський Сдопттк ЗО тисяч слів £3.00 



в оправі _. 

Енциклопедія Українознавства, 3 томи п оправі -- - 
Підручник Амґ. Мова проф. Луцького, поправлене вид. 
Курс Авґ. Мовм на платівках, лекції 1-10 $5,00 11-20 
Голоснович, Правопис™* Сяовими -10.000 слів в опр. 
Коряцький І. Мою Рідна, Буквар і читалка, рекомен- 
дована книжка для шкільного і домасі, вжитку 
МИСТЕЦТВО: Українське Мистецтво, 15 різних обра- 
зів найкращих ивптих- артистів: Бутовяча, Гор- 
дивсьмого, Гміздовськаго, Козака, Мороз* 1 Інших. 

Олен образ 51.00 всі з альбомом 

Архнпенко А. Твори. Люксусова книжка з об разками 

Дядинкж а Р Вадода'р| С Кн^ж^ї ДоЛиГа* коладрах 1 Кжі- 



5.00 
45.00 
2.00 
5.00 
4.50 

2.00 



7.00 
4.00 



2.50 



Ручно мальовані образи: Леся Українка, Шевченко, 
Франк о, Петлюра. Коновале ць. Чупринка 12x15 в 
красках на доврому папері по — 

ВТзд Хмельницько™ до Кисва: Козаки пишуть лист 

16-28 — 

Стійкі календарі з Укр. старого стилю Калсндаріюм 



35 один: 10 



2.50 

3.00 

1В.00 
2.50 



2.50 



2.00 
2.00 
1.50 
2.50 



МУЗИКА і Ї01 Укр. Нар. Пісень, на пінно 1 голос 
Ліра: Звірник пісень, іЗвОї з нотами, словами 1 гаї 

ми Укр, Нар. Взірцями 2.50 

Кошинь А.: Пісні на хор, міга.. муж. 1 жін., З зшитки 4.00 
Лисснко М.: Десятки Лигеднц 120 Укр. Нар. Пісень 

на хор і мін: . муж., 1 жін.) рідкість 7.20 

Аргнмовськни: Запорожець за Дуиаом, найпопуляр- 
яіша Укр. Опера. Гарно' бачити П на сцекі І при- 
ємно слухати музику І спів у своїй хаті, (надасть- 
ся нв дарунок для своїх і чужих) 
33 Укр. Пісні, в осібних зшитках, для голосу, піяяа, 
гітари. Гарно ілюстровані. Одна пісня 15 Ц., всі за 

Стяааижк УПА з нотами 1 текстом — . 

Колесса Ф. : Наша Дума, 50 пісень, на хори міш. і муж. 

Смолені Альбом 3, 4 І 5-тиЙ, 75 пісень на хорн 

УКРАЇНСЬКІ ПЛАТІВКИ: 14 Платівок, найновіше 
видання, веселі коломийки, награні орхестрою 
Гум енюка, співали Крвсксвська Жуковський. 
Свистун. Всі 14 за $10-00. На бажання внеяласмо 
повний Катальог. 
Альбом Кошнця. 10 платівок з Ко ля дама на Різдв. Св. 10.00 
РІЗДВЯНІ КАРТКИ: Святочні з вершинами по 5 цг. 
100 за $3.50. Святочні більші 1 кращі по 10 цт. 100 
за $7.00. Народні, з побажаннями на Різ дв_ „Свята 
І Новий Рік по 10 цт. 100 за $7.00. 
СВЯТОЧНІ ПАЧКИ: Від 1 5-го листопада вже будемо 
висилати замовлені святочні пачки. Мед, Кутя, 
Гриби, ваннла і тп. Пачка на місці $5.00 з пере- 
силкою в. 00 

П'ять фунтів найкращого меду українського стнлю 
(кегрітнйі з гречаного, конюшинового, або липо- 
вого цвіту з пересилкою . — . 2.00 

МАШИНКИ ДО ПИСАННЯ, мвркн Гой, Герпес, Ре- 
мінгтон — завсідн на складі, 

Дасмо добрий опуст для продавців Укр. Платівок. Пи- 
шіть по катальог 1 інформації. — Буваєте в Ню Порку. про- 
симо вступити до СУРМИ. Що потреба з вище згаданого, 
то пишіть на адресу: 

Зигта Воок апс) Мизіс Со. 

11 ЕА5Т Ш 5ТКЕЕТ, МЕІД 7 УОНК З, N. V. 

Підприємство СУРМА все Існує 54 роки. 
За заряд нідпонідяс Мяроп Сурмач, властитель. § 



УКРАЇНСЬКІ ФОНОГРАФІЧНІ РЕКОРДИ 
|_ Захопіть або пишіть по українські і другі 

Ш^Ш Ш \ рекорди. Висилаємо рекорди по цілому 
ДмІД Я 1 світі. Пашіть по катальог сього дня. 

\Щ&Му ровекж ресоко ехснатое 

2219 Ж. СЬіслйо Ауєлоє (1)рІ. "II" СКІсаео 22, III., Ц ЗА. 



НА РІЗДВО ХРИСТОВЕ Ц 

вже вийшли з друку 

КОЛЯДИ і ЩЕДРІВКИ 

в укладі Ігора Совевяцького 
на фортепіяя 
від найлегших для початковців до найтяжчих 
Шва $1.00 

Замовлення слати до „Свободи": Ж 
83 Огаші 5(ге(, ]гвеу СИу З, N. }. 



Тертвущілн по 2,800 долярів 
на фонд у чеуь короля Юрія 
VI. Гроші ці передали лордо- 
ві - менорові міста Лондону, 
який зужке їх на добродійці 
цілі 

АМЕРИКАНСЬКІ ЖІНКИ 
ПРОТИ ИКМОРАЛЬІШХ 
ПОВІСТЕЙ 

П'&ні Вол тер Ферґ>'^он на- 
рікас в одному часописі на тс 
що деякі видавництва друку- 
ють такі реклямн для кннжої: 
як ось ці речення: „Я налож- 
ниця ! Я обманювала та гово- 
рила неправду, але я щасли- 
ва в. своїй любові". Авторка 
лише, що важче написати по- 
вість, в якій були б чесні жін 
кн, бо важче бути чесною 
людиною. як ледащицею. 
Вона кінчає свою статтю та- 
ким запитом: ,,Чн не могли б 
ми мати кілька кннжок, в я- 
кнх тріюмфувала б чеснота і 
„сіра жінка" розуміла б свого 
чоловіка принаймні так, як 
його розуміс коханка?" 

ШЛІЯНН В НЮ ПОРКУ 

На Індіянськнй День до Няі 
Иорку приїхали 300 індіян із 
своїх резервацій, в яких 
постійно живуть. Вони 
їхали з далеких сторін, і ип 
лежать до різних племен: се- 
нскас, окейдас. онондаґас, мо- 
говке. кейгас та тюскарорас. 
Пра-пра-предки тих індіян 
перед 300 роками продали 
були білим теперішній Ню 
Иорк (Менгетен, інд. Ма-На- 
Гаттв). але їхні нащадки не 
о -ярл аізжзмїлпоклоітп 
приїхали до метрополії світу 
відбирати це місто, тільки по- 
па раду вати по п'ятій етето 
від 85 до 62 вулиці а подиви- 
тися на нове приміщення для 
Об'єднаних Націй. В їхній па- 
раді брала участь і їхня коро 
лева, Єлнсавета Тріт, знана 
фільмова зірка з фільму ,,Біг 
Скай". 



8СТУПАВТВ В ЧЛЕНИ 
У. В. СОЮЗУ! 



ПОЖЕРТВИ НА КУПНО 
ПЛАСТОВОЇ ОСЕЛІ 

(за час від 12 жовтил до 15 
.ти стопили 1№2) 

Пластова Таборова Комісія', 
Станиця Н. И. дол. - 2,96-1.47: 
Красна Пластова Старшина, 
Дітройт дол. - 1,000.00; Пласт- 
Ирият. Н. И . {дохід з вечер- 
ннць двя 8. 11.) дол. - 200.00: 

Від 12 жовтня до 15 листо- 
пада ц.р, заявлено суму дол. 
5. 88В. 00. з якої вплатилн го- 
тівкою слідуючі громадяни: 
по дол. 200 - Платон Ста- 
сюк ;' по дол. 100 — Теє сі Мо- 
трук, Асторія; Володимир Бо- 
га ч енський, Василь Ннкн фо- 
ру к, д-р Роман Осінчук, Воло- 
димир і Марія Заклннські: по 
дол. 50 — Михайло Була, 
Стефанія і Євген. Гутовнч. Я- 
рослав ГаЙвас, Леонтій Кру- 
ці ельннць кий, Мирослав Е. і 
Ярослава Леаицькі, Микола 
Лебідь, Мирослава Малннов- 
еька, д-р Іван Макаревич. Н- 
рослвв Волошин. Роман Вол- 
чук, Христина Воснідка, Ва- 
силь Захарчук, Вслодимнр 
Суш кін; по дол. 40 — Орест 
Клюфас; по дол. 37 і — Лев 
Хомич ; по дол. 30 — Андрій 
Бартків, Роман Біліше ь кий, 
Юрій Ференцевнч, д-р Роман 
Граб: по дол. 25 — В. Бака- 
лець. О. Боба. Петро Дврмо- 
грай, Петро Ікалович, Євгев 
Курне, Михайло Чорнодоль- 
ський. д;-р Осип Оришкевнч, 
Роман Петріна, Осип Стефа- 
нишин, Михайло Савнцькнй, 
Богдан Соболта, о. Івая 
Ткачук, Остап Уллцький, д-р 
Володимир Врецяона, Василь 
Хомут, Петро Задорецький ; 
по дол. 20 — Ярослав Бобак, 
Кость Церкевнч. Галина Го- 
шовська, Роман Савицькнй, 
Сланко Трач. Іван Шепаро- 
вич, Роман Стєпаняк; по дол. 
15 - Дмитро Бакени ч, Воло- 
димир Шейк, Панько Шугай, 
Роман Хаджай ; по дол. 10 -- 
Володимир Буцяк, Іван Гор- 
діюк. д-р Олена Гірняк, Ро- 
ман ГоНдиш, Юрій Кушнір. 
Михайло Крупчак, Роман Ке- 



ДО УКРАЇНСЬНОГО НАРОДНОГО ФОНДУ 

ЗА 1952 РІК ВДЛАІНЛН: 
І 11. (По день 8. лспмада 1ИІ), 



СПЕЦШЛЬНА \ 
ВИПРОДАЖ 
КНИЖОК 

Американські тросги. ] 

Емігранти. 




— УШр- 

Заграй. — Станки; 
„Фортуни". — Дні на-] 
шої слави І недолі. ' 

\ 



На чужині 
; 1. Маска. 2. Краса. 
; Про Шевченкові твори. ; 
} — Оферма і інші. і 
- Різдвяна НЗч. — Кален- ' 

СЬ-тьська 
) Свято 



Збірка Повісток. 
( Казки про циганів. 
Лист шинкаря до Люци- 
пера 1 відповідь. — Про 



! 

) Свято весни. — Ворог { 
) між нами. — Хрнстос? 
; воскрес — До часу/ 
| збанок воду носить. — ; 
> Тополя. — Мати. — На ) 
! Великдень. — Старнн- • 
( ннй звичай. — Дні на- 1 
/ шої слави і в є дол і. І 
) ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ( 
■ Шевченко І його Укра-/ 
і іна. } 
'Чорний кіт. } 
Що то с книжка? — По-) 
чаткн козаччини. — ; 
Козачий кісти к . — Кін- ■ 
драт Бубненко - Швид- : 
кий. — Дні нашої сла- { 
ви і недолі \ 
Ціна $1.50 - } 

"ЗУСВО^ОА" І 
Р. 0. Вох 346, ; 
іегееу Сігу З, N. |. / 



НЮ ИОРК: 
Амстгрди: Збіркя в часі він- 
чання Вдсилл Селедця з пан- 
ною Бо гати р«нко (переслав Ва- 
силь Труфниі $24.60. По $10: 
Василь Г^льків. Іван Гриців. 
Петро Кості й, Михайло Пудлик, 
Петро Огеценко. Воло дннир 
Швед, Олекса Пристав. 
Лхкреидг-Іл: Николд Небель- 
ськнв $10. 

Асторія: А. Звлевська 53. 
БІвггенптон: По $10: Тимко 
Бігвннч, д-р Ромни Смик. 
Вронкс: По $10: Лев Вез ручко, 
Михайло Чоряодольсьннй, Во- 
лодимир Чорнодольський, 
Брухляи: По $10: Василь Іван- 
чншнн. д-р Лука Луці в, 
Б»фа.іо: Іван" Комвв $10; П. 
Балван $2. 

КльшАри: По $10: Дсмян Чуч- 
маи, Павло Німець. 
Фултоіі; Мнрон Співак $4; А. 
□леннч $1. 

Джекгон Гайте: Р. ІС $10. 
Меспет: Меланія Сороки $10. 
Ню Порк Ситі: По $1& д-р 
Степан Сахно, д-р Стсфам Стек: 
по $10: Іван ЧернянськнЙ. Вм. 
Чуоа, Євген Дорош, Володимир 
Грмцак, Михайло Ількін, Дани- 
ло Качунь, Петро Королншин. 
Петро Корановськнй, Семен Ко- 
ні ак, Нестор Криса. Петро Лап- 
чак, Розалія Лойко. Зенон Мак- 
симів, Степан Мельник, д-р В. 
Панчук, Стефан Покора, Василь 
Пушка, д-р Іван Рнжій. Григо- 
рій 1 Кляв дія Салкжн. Осип 
Шарвав, Іван Щудло: по $5: 
І. В., Матсй По літи ло, Стефан 
Нааароаський. 

Нодгара Фоле: По $10: Едаард 
Грнцунь, Яків Юрович. 
Рачк-гср: По $10: Володимир 
Біловус, Михайло Довженко, 
Михайло Яреичук (іЗГіЗ). Оль- 
га Малинівська, Михайло Ми- 
хайлівський, Іван Олєкснк, На- 
тялія Олексии, Теодор Ояскснн. 
Ірина Руснак, Мнрон Руснак; 
Стетеи АЙЛЕЯд: Таодор Ґуль 
$10. 

Сираиол: По $10: Петро Кра- 
нець, Петро Олійник. Петро 
Гїсак; Марта Кравець $Й. 
Понкерс: По $10: Василь Муль. 
Василь Подоляк, Микола Олсн- 
чук, Степан Шульган. 

ОГАЙО: 
Клівленд: В. Павлпшнн $15; 
По $10: Александер Влашкш, 
Іван Чмнрід, Іван Дзюба. Ми- 
хайло ДлккІа, Михайло. Дзюва, 
Василь Гереґель, Микола Га- 



Левяо Леснк, Теодор Мнсаа, 
Василь Мацсх, Василь Майдан, 
Іван Марич. Иосиф Міщук, Гри- 
горій Оленчук, Дмитро Палай- 
ди, Іван Пецьо, Василь Само- 
кепіин. Оснп Саноцький, ІваИ 
Сліпець. Михайло Соляр, Воло- 
димир Столяр, Степан Снннй. 
Іван Швець, Григорій Терлець- 
кнй, Дмитро Вакьховнч. Теодор 
Васмлик, Павло Владика, Во- 
лодимир Возили. 
Клнрія: Теодор Козо пас $10. 
Лорсйн: Па $10: М. Андрійо- 
вич. Михайло Тур їй, Параска 
Ту рій. 

ПЕНСНЛВЕН1Я: 
£ллеипиш: Дмитро Мороз $10. 
Бервик; Алекеавдер Лущик $10 



КІШ, А. Кедринський, Теодор Микола Гальчук, Іван Гав- 

рилів. Іван Губач. Петро Гупя- 
ловськнй, Тома Калмук. Мар- 



Лешко, д-р Р. Матвісйко, Те 
одор Мірошниченко. Атанас 
Чубатий, Андрій Чапальсь- 
кий. Д. Чорнюк, Іван Неділь- 
ський. Іван Рннчак, Оствл Ро- 
шаківський, Іванна Савчнн- 
ська, Михайло Тарающькнй, 
Омелян 




шин, 

дол. 6 — Меланія Байлова; 
по дол. 5 — Петро і Ірвиа 
Рубчак-Бсрсжннцькі. д-р Т.Б., 
д-р Любоинр Билов, о, Петро 
Барановськин. о. Юстии Пр- 
нлк, Олександєр Гладишов- 
ський, о. П. Івахів, Івач Ко- 
гут, д-р Всеволод Клюфас. 



Вартість $5.-за $1.! 

Комплети журналу „Укр, Ро- 
дина", по 620 сторін, у кожно- 
му матерія ля з історії, повісті, 
оповідання, жарти, тощо. 
Випродується по ] доля рові 
(На пересилку долучувата 10<) 
Замовляти у: 

АЬЕХА№ЕК І.ШО\У¥, 
с/о 10355 — 96іп Зь, 
Еотопіоп, АІ І а.. Сапааа. 

За післяплатою (С.О.О) на щг- 
силптнметься. До чеків— долу- 
чувдтн 18 цт. змінного. 



Михайло Мвщак, д-р Софіл 
Парфановнч, Володимира Па- 
лок. Володимир Струж, . — 
д-р Микола Сндор, д-р Всево- 
Сороківський, Юрій Ушя- 
тко, д-р Михайло і Властв За- 
вальннк, а дріЬннмн дол. 3. 

Разом: стан готівки на куп- 
но Пластової Оселі на день 
15 листопада 1952 р. виносив 
дол. — 6,635.47. 

Всім Жертводавцям скла- 
даємо щнру подяку і просимо 
все громадянство до дальшої 
підтримки в нашій збірковій 
акції. 

За Комітет Придбання Пла- 
стової Оселі: 
Орест Клюфас вз. голови, Во- 
лодимир Су шків, скарбник, 
писар. 



ДОБРЕ ЧИТАННЯ ДЛЯ 

молоді : 

Пригодницька 

ПОВІСТЬ 

в. 

„У НЕТРЯХ КОПЕТ- 
ДАГУ" 

Ціна 50* 
Замовляти: 

"ЗУОВОРА" 

Р. 0. Вох 346 
іегвеу Сїіу З, N. и И.5-А. 



ко Крнськів, Петро Кузняк, 



ло $10 
Встлеґгм 
кий $10 

Честер: По $10; Петро Горбаль, 
Володимир Кузик, Гарасим Ма- 
ковськнй, Роман Мельник, Лно- 
бомнр Микита, Стефан Микита, 
Василь Микита, Михайло Нсге- 
ла. На хрестинах Храсті Віян- 
ської зібрано $12. (На це зло- 
жили: по $2: А. Коваса. М. Лав- 
рнк, М. Минула; по $1 І. А- 
стряб, В. ВІянськнЙ, Д. Ярема, 
О. Кобаса, А. Соколишнн, ' С. 
Волонняк). 

Істои: Роман I Стефа Цегедь- 
ські $20. 

ІГЛ Ровд Ст. ДеіШс: По $5; Фи- 
лнп Ковалевсьанй. Ксеия Кова- 
л енська. 

Ковпсвілл: Павло і Розалія За- 
плітні $10. 

КорЛсаІи : Михайло Мішок 
$10;- Михайло Пнрожек $5. 
Мораствал: По $10: Дмитро 
Смочнло. Ннкола Смочяло. 
«нжаделфіаі По $10: Ольга 
Цапко. М, Крупа. Івж. Роман 
Левнцькнй, М. Лужецькнй. Зи- 
новій Маланчув (за 1953 р.), 
Алексаидер Малецькнй. Дмит- 
ро Слобода, 

ПІтсбург: По $10: Ярослав І 
Марія Гіернацькі, Іван Ціхович, 
Лнна й Іван ГІщак, Ааксентій 
Іскрак, Іаак Свищ, Андрій Ши- 
шка, Марія Шишка, Евдокія 
Тиховнч. 

Скреитои: Остап Павлів $10. 
Сект Клер: о. Ярама Онуферко 
$10. 

Стя-ттои: Іван Умий $10. 
Порк: Панство Лучкеанчі $10. 

РОВД АИЛГ.НД: 
В}-нспхет: ї. Кам фонік $2. 



САВТ ДАКОТА: 
ґшаХл Ситі: Миром Матусях $10. 
ТЕКСАС: 

510; 

&АШННИТОН: 
Саетл: Петро Поиомарчук $10. 

ВНСКАНСИН: 
Мвлвокі: Ло $10 ; Іванна Гре- 
чило. Микола Гречнло, Микола 
Ясікськнй, Михайло Євтушенкп, 
Іван Косткік, Віктор Сабат, Во- 
лодимир Сорн. о. Володимир 
Возили; Всі ЦІФ платники На- 
ціонального Датку взнвацгть у- 
сіх ївших українців міста М кл- 
асні, які ще не вплатили На- 
ціонального Датку за 1ЕЮ2 р., 
щоби його вплачувалн скоро на 
руки секретаря мІсцсвогоЛІдді- 
лу УКК-ту п: 
Адреса: МялвоківІ 20 ЇЙ 
13, вулиця). 

Шстаїдіал 

оГ Ашегіса, 

■ О. Вох 721. СЬпгсЬ 91. Аппея 

їогк 7| N. V. 




ЗБОРИ ВІДДІЛІВ УНС 



ЕЛНЗАВКТ, И. ДЖ. — Вр. 
св. Архистратига Мнхаїла, ВІД. 
142, повідом ляс місцевих і по- 
зам Ісцевнх членів, що в неділю, 
23 листопада 1952 р.. прнпадпе 
Патрона нашого братства і всі 
члени обовязково мають бути 
на Службі Божій 1 Панахиді за 
гтомерших членів в церкві св. 
Володимира точно в год. 10. 
рано. По Вогослуженяях буде 
спільна перекуска для всіх чле- 
нів в салі Українського Народ- 
ного Дому. Проситься всіх чле- 
нів, щоби зложили свій даток 
на Захнст-Снротниець У.Н.С. 
— Петро Остапчук, секр. 



От. 5. СН-ЕКМОРР 

Аус. (со/. 14 81.) NVС 
ТеІ. У кшнегсу 7-7897 
Острі 1 довгочасві недуги чоло- 
аіків 1 жінок, Шкірні. Х-Кау. 
Роздуття тмя аіхусмо баз опе- 
рації Переводимо аналізу кро- 
аж для супружих дозволів. — 
Офісові годиш»: Щодня від 10 

рано д« 6:45 жвечорі. 
Неділя від 11і Жо 1. по волудм», 

ДР. М. МАТО ЕЛЬ 

107 Е. Піп 5*, Н£\У ¥0НК СІТЇ 

■шле 4-ої 1£яекн> 1 ІІпк)П 5а. 
Лікар зі старого краю, говорить 
до українська, багато років ус- 
пішно лікує гострі В застарілі 





МАРШ КОБІТА, дов голії ви 

ЧЛГИНЦЯ бр. Св. Мн ХИІ . І» , ВІД. 

121 У.Н.Соіозу в І'ом, Н. Я., 
померла Н листопада 1952 р. 
п М р. життя. Була членнцгмі 
У, Н. Союзу від 1030 р. Нахо- 
дила зі села, Зел ран, пав. Ву- 
чач, Укіїпімп. ПрнОула до А- 
мернки 1В31 р. Полишила у 
смутку одпу дочку, двох си- 
нів, чотири внукя І три прав- 
нуки. Похорон відбувся 11. 
листопада з похоронно го ;ш- 
ВСДІ'ППЯ до церкви св. Ннко- 
лая, при участи родини, крев- 
них 1 членів У.ІЇ.Союзу, на 
цвинтар Роте сетеїагу, — В. 
їй П.! О. Гадз, секр. 



Г А В Р II Л ОВІІЧ МИХАЙЛО, 
довголітпнй член Братгтва св. 
Володимира, від. 130 УНС і 
Ню Парк. Н, Н-, упокоївся 
Возі по короткім в тяжкій не 
ДУВ* -Ю. листопада МОЯ Р- 
Покійним урадився а 1*31 р. 
в селі Еолшівці, пов. Рогаті 
Україно. Полишив о смутку 
жсят Марію 1 дві дочки Оль- 
гу 1 Надію. Похорон відбувся 
1В. листопада з заведення II. 
Яреми ди гр.-кат. перини св. 
Юра, пря участи членів I зіиЕ< 
йомнх. — В, И. П.! 

Г. Лучаико, секр. 



15.ХІ.1952 р. по тяжких стражданнях упокоївся иа 
році життя, український архітркт-мнетгць 
1 маляр 

ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ КРНЧЕИСЬКИП. 

Повита см>тком 



ОШЬЕУ НАТ 8Н0Р 

14 Заіпі Матка Рів се • 
ІЧЕЛУ УОКК, N. У. 

Великий вибір КАПЕЛЮХІВ 
власного виробу в пайкращих кольорах 1 фаеонад. 
У кас куплені капелюха приннжкемо до аерерібкя. 

Дальше пригадуємо, що масно відділ 
МУЖБСЬКОІ ГАЛЯНТЕРП, 



")АУ30^, "РКШТ ОР ТНЕ ЬООМ" 1 "НИВ". 

Особливо пропонуємо гарні муясесьаі влйлоиові еорочкя, 
що не вямагають прасування. Просимо заятм I 
автясь яро вясоку якість матвріяяу та кжзьку 
ціну! — Говоримо по- українська. 
Слухайте наші оголошення по раді о- про грамі п. Мель- 
" неділі між 7 — 8 год. рано 1 кожного чет 
. НЯ0, (ст. 



верга від 7^ 



(станція и'НОМ) 



ЖО 8:30 



ВІЛЧЬЕУ НАТ 8Н0Р 



14 8Т. МАНК'5 ПАСЕ (Іст. 8. вул. Веі. 2 — 3 Аує.) . тАЕУ/ УОНК, N. V. | 




1 оуботж до ЮЛв. 



■їг та загальи* ослабле пня. Лі- 
чення застракамн пені ціліші та 
іншая лікарств. Аваліза кроня. 



ТАРЗАН, ч. 2957. Про надасться 



}ОНГІ вппко 

Оседимчі ІіпбсгШЕяг 
4 ЄтЬоипсг 
«7 ЕА5Т 5№ 8ТЮТТ 
гЧе» Уогії СЙу 

ТА: ОІЬШкг 7-78П 




кровн для супружмх дозволів. 
Годяжя: Щодня 10 — 1, і — 1; 
а неділю 11 — 1. 
ХХЗАМШЛІЦЯ 53,— 

От. Меа. К. ТУЬВОК 
Теі. 

анутрішні яодугм Поиговсору 
Х-Кау ЕІесп-осагіііовгарЬ, Ана- 
Іуаіа. Переводимо аналізу крона 

для супружях дозволів. 
Офісові години: щодня 1-І 1 В-а 
понад. В неділі від 10-1 понад. 



НЕДУГИ НІГ 



Лікування без операцій. 
Годнвя принвятк : ІГопедідоа 
І четвер від 1 до В по похудЩ. 
Вівторок 1 п'ятниця від 1 до в 
по поя. Середа від 2/0)0) 
йол. Суботи' від 11 перед по*, 
ДО -2 по ИОЛ. У Поділі I СВЯ- 

Ь. А. ВЕНЬА, М.О. 
120 V/. МОД Ме* УоЛ СИу 

. ■ - ■ 



окуліст 



всякі лвогове очяи 

лікуй епеціядіст — окуліст 

Д-р ОСІЛІ ЖАБИБР 

ГЛодяин* прийнята* 
«реда, субот» 10-ц рано 
понеділок, ееоода, п'ятияня 
' М» — 5й» I^аеч^р^ 
И Еай 7Ш Не» Уогк Спу 
Теі:; Ор. 4-8038 



НОВІ ВИДАННЯ У ВАН 

із серії "„Назвознавсгво": 
праці проф. -Яр. Рудшщького 
1} Слово А назв» „Україна" 
стор. 132. $1.50. 

2) Канаді >в» а!., 
україиського 
стор, 

3) Назви Галичина в Во- 
линь, стор. за $о.яо. 

Всі три випуски в оправі 

Разом — 53.50. 
Замовляти! Адміністрація 
„Свободи": 

Р. 0. Вох Зів 
>«ЄУ £(1у З, N. 1. 



« п «» ЮРА 

ЕИ НА КУР. 

мкхлвшв 




ОЯ 7-ваоі 



КУРСИ МЕХАНІК Ш 
КУРСИ ГЗДН ЛВТАМН 
Постараємося для Ваа про 
еґзамія Яайоаясу. Нвпи учжі 
дістають диплом. Помагаймо 
в одержанню пралі Інструк- 
ції а українській І англійській 
мовах. КУРСИ ПЕННІ, ВЕ- 
ЧІРНІ І НЕДІЛЬНІ. Інструк- 
тора фахівці. Залож. я Ш 

І. ТТСГОШ№]С2, директор 

МЕТКОРОМТАМ 
А0ТО 8СН001. 
•2иа Аує, близь, івіь ». 
МЕУУ УОНК СТТУ 



ІВАН БУНЬН О 

УКР, ПОЇТЕВНЖЯ 

«150 




Мовчазно. Інч за інчем. 
повзе Люкпг до корінна, іцо 
нічого не підозрівав. 

Галузка зломилася д тріс-